| Ми йшли геть
|
| Повторив усе, що ми можемо сказати
|
| Відходьте з обіймами
|
| І це публічний показ
|
| Як дюжина на день
|
| Йдучи, ми відключаємось
|
| На це я втікаю
|
| Тому що O’Doyle’s зачинено
|
| І він ніколи не був закритий
|
| Тому я ніколи не викриваюся
|
| Коли я дуже похмурий
|
| Тому що я кажу їм ні-
|
| - тіло, видно мій скелет
|
| З носом слона
|
| І це кістки пелікана
|
| Подивіться, як я несу його додому
|
| Тому що така історія йде
|
| На дорозі трапилася неприємність
|
| І ми підійшли до бару
|
| Але потім O’Doyle’s закрили
|
| І він ніколи не був закритий
|
| Навіть коли падав сніг
|
| Щовечора він був там
|
| Або там, або шоу
|
| Кожна відповідь тут
|
| Кожне запитання ні
|
| Ніколи раніше не допитувався
|
| Тож ми припускаємо, що це вдома
|
| Усі секрети надихають усі мої сцени
|
| Я пишу у всіх моїх фантазіях і я вмираю у всіх моїх мріях
|
| Мої суперздібності я зберігаю
|
| Я беру під контроль свою сцену
|
| Ви повинні бачити те, чого я не можу сказати
|
| Я не можу сказати, що я бачив
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома
|
| так
|
| Ми живемо в просторі, якого ніколи не повинно було існувати
|
| Ми звикли до смаку людини в космосі
|
| Ми зруйнували кімнату, лише мало хто міг її замінити
|
| А Doyle’s зачинено
|
| Я уникаю свого носа
|
| Це пахне так, якби ви уявили, що зварили троянду
|
| І піч увімкнена, а змійовик відкритий
|
| І ми тягнемо двері
|
| Як ми робили це раніше
|
| І зараз ми намагаємося боротися з теплом, яке ми не повинні поглинати
|
| І така історія
|
| На дорозі трапилася неприємність
|
| І ми дійшли до бару, але тоді O’Doyle’s зачинився
|
| І він ніколи не був закритий
|
| Навіть коли падав сніг
|
| Щовечора він був там
|
| Або там, або шоу
|
| Кожна відповідь тут
|
| Кожне запитання ні
|
| Ніколи раніше не допитувався
|
| Отже ми здогадуємося, що це будинок
|
| Усі секрети надихають усі мої сцени
|
| Я пишу у всіх моїх фантазіях і я вмираю у всіх моїх мріях
|
| Мої суперздібності я зберігаю
|
| Я беру під контроль свою сцену
|
| Ви повинні бачити те, чого я не можу сказати
|
| Я не можу сказати, що я бачив
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома
|
| Я сказав
|
| Якесь тупе лайно, яке звучало як вірш
|
| Я крутився по колах на глобусі
|
| Тож хто, чорт візьми, міг колись почуватися вдома |