Переклад тексту пісні Человечность - Оля и Монстр

Человечность (оригінал)

Может ли Он быть сошедшим с ума,
Глядя нам в лица, в сердца и дома,
Зная мысли, вкусы и взгляды,
Посетив заповедники ада?
Море, деревья, солнце и звезды —
Может ли Он пожалеть, что все создал?
Красота никого не спасла,
Красота — только повод для зла.
Припев:
Он заперся в поднебесье,
Он пишет о людях песни,
Рыдая над каждым аккордом
От ярости или восторга.
Ему так нужна их милость.
Он смотрит на то, что из них получилось,
Каждый вдох ощущая,
То гневаясь, то снова прощая.
Может ли Он нуждаться в прощении?
Знает ли Он свое предназначение?
Как ощущает Он смерть?
Хочет ли иногда умереть?
Как ощущает Он звон тишины?
И одиночество среди весны?
Может быть Он счастлив вполне,
Может быть Он плачет во сне.
Припев:
Он заперся в поднебесье,
Он пишет о людях песни,
Рыдая над каждым аккордом
От ярости или восторга.
Ему так нужна их милость.
Он смотрит на то, что из них получилось,
Каждый вдох ощущая,
То гневаясь, то снова прощая.
Я так хочу, так хочу ощущений.
У меня, есть лишь миг эйфории и мучений.
Я так хочу, так хочу ощущений.
У меня, есть лишь миг эйфории и мучений,
Пока не вернется в холодную вечность
Моя уязвимость, моя человечность.
Припев:
Он заперся в поднебесье,
Он пишет о людях песни,
Рыдая над каждым аккордом
От ярости или восторга.
Ему так нужна их милость.
Он смотрит на то, что из них получилось,
Каждый вдох ощущая,
То гневаясь, то снова прощая.

Человечность (переклад)

Може він бути збожеволіли,
Дивлячись нам в особи, в серця і вдома,
Знаючи думки, смаки та погляди,
Відвідавши заповідники пекла?
Море, дерева, сонце та зірки —
Чи може Він пошкодувати, що все створив?
Краса нікого не врятувала,
Краса - тільки привід для зла.
Приспів:
Він замкнувся в піднебессі,
Він пише про людей пісні,
Ридаючи над кожним акордом
Від люті чи захоплення.
Йому так потрібна їхня милість.
Він дивиться на то, що з ніх вийшло,
Кожен вдих відчуваючи,
То гніваючись, то знову прощаючи.
Чи може він потребувати прощення?
Чи знає він своє призначення?
Як відчуває Він смерть?
Чи хоче іноді померти?
Як відчуває Він дзвін тиші?
І самотність серед весни?
Може бути Він щасливий цілком,
Може бути Він плаче уві сні.
Приспів:
Він замкнувся в піднебессі,
Він пише про людей пісні,
Ридаючи над кожним акордом
Від люті чи захоплення.
Йому так потрібна їхня милість.
Він дивиться на то, що з ніх вийшло,
Кожен вдих відчуваючи,
То гніваючись, то знову прощаючи.
Я так хочу, так хочу відчуттів.
У мене, є лише мить ейфорії та мук.
Я так хочу, так хочу відчуттів.
У мене, є лише мить ейфорії та мук,
Поки що не повернеться в холодну вічність
Моя вразливість, моя людяність.
Приспів:
Він замкнувся в піднебессі,
Він пише про людей пісні,
Ридаючи над кожним акордом
Від люті чи захоплення.
Йому так потрібна їхня милість.
Він дивиться на то, що з ніх вийшло,
Кожен вдих відчуваючи,
То гніваючись, то знову прощаючи.