Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Снова дождь , виконавця - Николай Коршунов. Дата випуску: 31.08.2014
Мова пісні: Російська мова
Снова дождь(оригінал) |
| Снова дождь, над городом белая мгла |
| Так и надо — пришёл апрель, |
| Позабыв про сегодняшние дела |
| И про лёгкий вчерашний хмель |
| Белой тканью ложится на плечи крыш |
| Облаков пушистая марь |
| Я стою подъезде — и ты стоишь, |
| Между нами метёт февраль |
| И молчание рвётся из сердца вдаль, |
| В неба серую акварель: |
| Почему между нами метёт февраль, |
| Если там, за окном, апрель? |
| Мы забыли, с чего началась война, |
| Как чужими мы стали вдруг, |
| Но храним тишину — и я, и она, |
| Не хотим порвать этот круг |
| Так скажи, для чего мы сюда пришли, |
| В этот старый, холодный дом |
| И слова застревают где-то внутри, |
| Рвётся в горле холодный ком |
| Но вопрос покоя мне не даёт |
| И тебе хотелось бы знать: |
| Почему между нами зима метёт, |
| Если там, за окном, весна? |
| Снова дождь, над городом белая мгла |
| Так и надо — пришёл апрель, |
| Позабыв про сегодняшние дела |
| И про лёгкий вчерашний хмель |
| И бывает, наверное, так всегда, |
| Всё равно, кто встал на пути — |
| Мы стоим в подъезде и ждём, когда |
| Кто-то первым скажет «прости» |
| И молчание рвётся из сердца вдаль, |
| В неба серую акварель: |
| Почему между нами метёт февраль, |
| Если там, за окном, апрель? |
| (переклад) |
| Знову дощ, над містом біла імла |
| Так і треба— прийшов квітень, |
| Забувши про сьогоднішні справи |
| І про легкий вчорашній хміль |
| Білою тканиною лягає на плечі дахів |
| Хмар пухнаста мідь |
| Я стою під'їзді — і ти стоиш, |
| Між нами мітить лютий |
| І мовчання рветься із серця вдалину, |
| У небі сіру акварель: |
| Чому між нами мете лютий, |
| Якщо там, за вікном, квітень? |
| Ми забули, з чого почалася війна, |
| Як чужими ми стали раптом, |
| Але хранимо тишу — і я, і вона, |
| Не хочемо порвати це коло |
| Так скажи, навіщо ми сюди прийшли, |
| Цей старий, холодний будинок |
| І слова застряють десь усередині, |
| Рветься в горлі холодна грудка |
| Але питання спокою мені не дає |
| І тибі хотілося би знати: |
| Чому між нами зима мете, |
| Якщо там, за вікном, весна? |
| Знову дощ, над містом біла імла |
| Так і треба— прийшов квітень, |
| Забувши про сьогоднішні справи |
| І про легкий вчорашній хміль |
| І буває, напевно, так завжди, |
| Все одно, хто став на шляху— |
| Ми стоїмо в під'їзді і чекаємо, коли |
| Хтось першим скаже «вибач» |
| І мовчання рветься із серця вдалину, |
| У небі сіру акварель: |
| Чому між нами мете лютий, |
| Якщо там, за вікном, квітень? |