Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні На краю земли, виконавця - найтивыход. Пісня з альбому с глазами ребенка, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 15.11.2018
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: Rhymes Music
Мова пісні: Російська мова
На краю земли(оригінал) |
Тысяча сантиметров до края Земли |
Я стоял на краю, видел мир изнутри |
Кричал что-то вслед, прогибающему себе, |
Но тот лишь молчал, делал вид, что не мне |
Время уходит и тебе наплевать |
Ну что ты молчишь, отсюда нужно бежать |
Мы все здесь подохнем от неизбежной тоски |
Мы так близки… |
Так близки… |
Мы стояли у края, и просто мечтали |
Остаться навеки-веков сопляками |
Чтоб прям до конца, ни на что не взирая |
Любить, всех вокруг забывая |
Страдая по морю, я забыл о тебе |
Моей самой светлой, угасшей мечте |
Я остался один на один в темноте |
В этом психоделическом сне |
Сжимая в ладонях остатки весны |
Надежно схватившись за руки друг-друга |
Я выбираю жить, не как вы, |
Но что-то на спад все возможности, сука |
Они все подохнут, не веря в любовь |
Твоими слезами наполнив бокалы |
Твой новый гнилой избил тебя вновь, |
Но ты же готова терпеть все страдания |
И в пустоте всех прожитых лет |
Ты поймешь, наконец, зачем им твое тело |
Ты посмотришь на небо, там против тебя |
Твои снова разбиты колени впустую, |
А ночами, как раньше, бывает рисую |
На меня ты не злись, я по ним не тоскую |
Портреты там всяких блядей, мне ненужных |
Лишь для тебя мне бы быть самым лучшим |
Ты подымаешь глаза… |
С тобой опять кто-то рядом, |
А по щеке слеза |
Ты провожаешь взглядом |
Воспоминание о нас и мой простывший хриплый голос |
Исчезают в темноте, ты не устала врать себе |
На этих стенах копятся вопросы, видно просто не дорос |
Останусь лужей горьких слез, в кислоте твоих волос |
На краю земли, только мы |
Только с тобой, свое сердце открой |
Мои стрелки часов, пепел прошлых грехов |
Нас уже не спасти, нас заноси |
На краю земли, только мы |
Только с тобой свое сердце открой |
Мои стрелки часов, пепел прошлых грехов |
Нас уже не спасти… |
Останови меня, я так давно не видел света |
И эта песня для тебя |
Моя любовь пропала где-то |
Я каждый день открываю глаза |
В надежде прикоснутся руками |
Своими словами ты убила меня |
Растоптав любовь ногами |
Оставив только поцелуй на фотографии, мы |
Столкнулись где-то в сантиметрах на краю земли |
И твой прокуренный голос, сюда же стрелки часов |
Проклятие прожитых снов, мораль забытых стихов |
Остатки вылились на пол, как будто больше не надо |
Чернила пачкали скатерть, тюли летели в стены |
И по кускам собирая, я мчусь от края до края |
Наш искалеченный мир, похож на оригами, |
Но ты услышишь и не вспомнишь, что было между нами… |
Растоптав любовь ногами… |
(переклад) |
Тисяча сантиметрів до краю Землі |
Я стояв на краю, бачив світ зсередини |
Кричав щось слідом, що прогинає собі, |
Але той лише мовчав, вдавав, що не мені |
Час минає і тобі наплювати |
Ну що ти мовчиш, звідси треба тікати |
Ми все тут подихнемо від неминучої туги |
Ми так близькі… |
Так близькі… |
Ми стояли біля краю, і просто мріяли |
Залишитися навіки-віків сопляками |
Щоб прям до кінця, ні на що не поглядаючи |
Любити, всіх навколо забуваючи |
Страждаючи за морем, я забув про тебе |
Моїй найсвітлішій, згаслій мрії |
Я залишився один на один у темряві |
У цьому психоделічному сні |
Стисаючи в долонях залишки весни |
Надійно схопившись за руки один одного |
Я обираю жити, не як ви, |
Але щось на спад всі можливості, сука |
Вони все здохнуть, не вірячи в любовь |
Твоїми сльозами наповнивши келихи |
Твій новий гнилий побив тебе знову, |
Але ти вже готова терпіти всі страждання |
І в порожнечі всіх прожитих років |
Ти зрозумієш, нарешті, навіщо їм твоє тіло |
Ти подивишся на небо, там проти тебе |
Твої знову розбиті коліна даремно, |
А ночами, як раніше, буває малюю |
На мені ти не злися, я за ним не сумую |
Портрети там усяких блядей, мені непотрібних |
Лише для тебе мені бути найкращим |
Ти піднімаєш очі… |
З тобою знову хтось поруч, |
А по щоці сльоза |
Ти проводжаєш поглядом |
Згадка про нас і мій хрипкий голос, що простигнув. |
Зникають у темряві, ти не втомилася брехати собі |
На цих стінах накопичуються питання, видно просто не дорос. |
Залишуся калюжею гірких сліз, у кислоті твого волосся |
На краю землі, тільки ми |
Тільки з тобою, своє серце відкрий |
Мої стрілки годин, попіл минулих гріхів |
Нас уже не врятувати, нас занось |
На краю землі, тільки ми |
Тільки з тобою своє серце відкрий |
Мої стрілки годин, попіл минулих гріхів |
Нас уже не врятувати… |
Зупини мене, я так давно не бачив світла |
І ця пісня для тебе |
Моє кохання зникло десь |
Я кожного дня відкриваю очі |
В надії доторкнуться руками |
Своїми словами ти вбила мене |
Розтоптавши кохання ногами |
Залишивши лише поцілунок на фотографії, ми |
Зіткнулися десь у сантиметрах на краю землі |
І твій прокурений голос, сюди ж стрілки годинника |
Прокляття прожитих снів, мораль забутих віршів |
Залишки вилилися на підлогу, начебто більше не треба |
Чорнило бруднили скатертину, тюлі летіли в стіни. |
І за шматками збираючи, я мчуся від краю до краю |
Наш скалічений світ, схожий на оригамі, |
Але ти почуєш і не згадаєш, що було між нами… |
Розтоптавши кохання ногами… |