| Я чекав деякий час
|
| Де сонце спалило море
|
| Чи я був розгублений, коли ти хотів, щоб я був?
|
| Скажи мені, яка твоя брехня,
|
| Чи мав я повірити?
|
| О, я був розгублений, коли ти хотів, щоб я був?
|
| Ну, тримай мене на руках
|
| Я в очі шторму
|
| Скажи мені, що ми більше сюди не прийдемо
|
| О, тобі боляче, ти знову мені боляче, я впевнений
|
| І ти малюєш мені таку ж гарну картину, що й раніше
|
| І це красиво, поки не розвіються кольори
|
| Це красиво, поки не розвіються кольори
|
| Я відпливу
|
| Хоча ти попередив мене залишитися
|
| Як обличчя, яке ви бачите в небі
|
| Я був зв’язаний і самотній
|
| Я простежую ланцюги до твого трону
|
| Чи я був розгублений, коли ти хотів, щоб я був?
|
| Ну, давай літачок, а коли він зламається, запустимо повітряного змія
|
| Але я не піду, це неправильно
|
| О, тобі боляче, ти знову мені боляче, я впевнений
|
| І ти малюєш мені таку ж гарну картину, що й раніше
|
| І це красиво, поки не розвіються кольори
|
| Це красиво
|
| Ти привид дитинства, який переслідує затоку
|
| Ну, на скелях, де я колись стояв, я грав на синій гітарі
|
| На порожній стоянці та в старій аркаді
|
| З моїми руками, зв’язаними вузлом обіцянок, які ми дали
|
| О, тобі боляче, ти знову мені боляче, я впевнений
|
| І ти малюєш мені таку ж гарну картину, що й раніше
|
| І це красиво, поки не розвіються кольори
|
| Це красиво, поки не розвіються кольори
|
| Це красиво |