Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Разговор в поезде, виконавця - Машина времени. Пісня з альбому Реки и мосты, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 17.06.2013
Лейбл звукозапису: Sintez
Мова пісні: Російська мова
Разговор в поезде(оригінал) |
Вагонные споры — последнее дело, |
И каши из них не сварить. |
Но поезд идёт, в окошке стемнело, |
И тянет поговорить. |
И двое сошлись не на страх, |
А на совесть — колёса прогнали сон. |
Один говорил: Наша жизнь — это поезд. |
Другой говорил: перрон. |
Один утверждал: На пути нашем чисто, |
Другой возражал: Не до жиру. |
Один говорил, мол, мы — машинисты, |
Другой говорил: пассажиры. |
Один говорил: Нам свобода — награда: |
Мы поезд, куда надо ведём. |
Другой говорил: Задаваться не надо. |
Как сядем в него, так и сойдём. |
А первый кричал: Нам открыта дорога |
На много, на много лет. |
Второй отвечал: Не так уж и много — |
Всё дело в цене на билет. |
А первый кричал: Куда хотим, туда едем |
И можем, если надо, свернуть. |
Второй отвечал, что поезд проедет |
Лишь там, где проложен путь. |
И оба сошли где-то под Таганрогом |
Среди бескрайних полей. |
И каждый пошёл своею дорогой, |
А поезд пошёл своей. |
(переклад) |
Вагонні суперечки - остання справа, |
І каші із них не зварити. |
Але поїзд іде, у віконці стемніло, |
І тягне поговорити. |
І двоє зійшлися не на страх, |
А на совість – колеса прогнали сон. |
Один казав: Наше життя це поїзд. |
Другий казав: перон. |
Один стверджував: На шляху нашому чисто, |
Інший заперечував: Не до жиру. |
Один казав, мовляв, ми — машиністи, |
Другий казав: пасажири. |
Один говорив: Нам свобода – нагорода: |
Ми поїзд, куди треба вести. |
Інший казав: Задаватися не треба. |
Як сядемо до нього, так і зійдемо. |
А перший кричав: Нам відкрита дорога |
На багато, багато років. |
Другий відповів: Не так уже й багато. |
Вся справа у ціні на квиток. |
А перший кричав: Куди хочемо, туди їдемо |
І можемо, якщо треба, згорнути. |
Другий відповів, що поїзд проїде |
Лише там, де прокладено шлях. |
І обидва зійшли десь під Таганрогом |
Серед безкраїх полів. |
І кожен пішов своєю дорогою, |
А потяг пішов своєю. |