Переклад тексту пісні Le desordre - Lofofora

Le desordre (оригінал)

Tous les jours vers midi j’ouvre un œil et puis l’autre
Je préfère la nuit, le matin m’ennuie
Ce n’est pas de ma faute, je me fais traiter de flemmard, de lève-tard
Non ce n’est pas une tarre !
La course aux dollars se fait sans moi
Je ne suis pas un soldat soumit, un outil de l'état
J’en oublie l’ordre établi, la ligne de conduite
Aux flics, aux pourris, aux syndics, je dis «suce ma bite !»
Mes désirs sont des ordres, mes désirs sont le désordre !
J’habite en ce moment le 18ème arrondissement
De la capitale de France, cher pays de mon enfance
Avec une espèce de tribu, fondus, chevelus, tondus
Et tous un peu tordus, nous vivons dans une maison
Qui sent bon le chichon pas le béton
En toute saison, nous laissons notre imagination s’exprimer
Entre allumés jusque tôt dans la matinée
Lors de bœufs endiablés où fusent les idées !
Nos désirs sont le désordre, nos désirs sont des ordres !
De ce que l’on veut, jour et nuit, contre la mort et l’ennui
Des enfants qui jouent sous la pluie, du vent et du bruit…
Ce matin vers 8 heures, me parlez pas de malheur
Dans un fracas de pierres, déclaration de guerre à coups de bulldozer
D’un promoteur prospère en affaires louches, le maire est dans sa poche
C’est moche, il amoche tout ce qu’il touche
Au nom de l’ordre des choses, haa !
ces blaireaux me lancent
Le simple mot d’ordre, me donnent envie de mordre
Pour voir leurs corps morts pendre au bout d’une corde

Le desordre (переклад)

Щодня близько полудня я відкриваю одне око, потім друге
Я віддаю перевагу ніч, ранок мені набридає
Це не моя вина, мене називають ледарем, пізно встаючим
Ні, це не дьоготь!
Гонка за долари без мене
Я не покірний солдат, знаряддя держави
Я забуваю встановлений порядок, лінію поведінки
Менетам, гнилим, опікунам кажу «смочи мій хуй!»
Мої бажання — це накази, мої бажання — безлад!
Зараз я живу в 18-му окрузі
Зі столиці Франції, рідної країни мого дитинства
З якимось племенем, розтоплений, волохатий, стрижений
І всі трішки покручені, живемо в хаті
Хто пахне чичон, а не бетон
У будь-який сезон ми даємо волю своїй фантазії
Між освітленим до раннього ранку
Під час шалених джемів, де зливаються ідеї!
Наші бажання — це безлад, наші бажання — накази!
Те, чого ми хочемо, вдень і вночі, проти смерті й нудьги
Діти граються під дощем, вітром і шумом...
Сьогодні вранці о 8 годині не кажи мені про нещастя
У тріск каміння, оголошення війни ударами бульдозера
Від процвітаючого промоутера в тіньовому бізнесі мер у кишені
Це потворне, потворне все, до чого торкається
В ім'я порядку речей, хаа!
ці борсуки б'ють мене
Просте лозунг, змушує мене кусати
Бачити їхні мертві тіла, що висять на мотузці