Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Le desordre, виконавця - Lofofora. Пісня з альбому Lofofora, у жанрі Иностранный рок
Дата випуску: 17.11.2014
Лейбл звукозапису: Sriracha Sauce
Мова пісні: Французька
Le desordre(оригінал) |
Tous les jours vers midi j’ouvre un œil et puis l’autre |
Je préfère la nuit, le matin m’ennuie |
Ce n’est pas de ma faute, je me fais traiter de flemmard, de lève-tard |
Non ce n’est pas une tarre ! |
La course aux dollars se fait sans moi |
Je ne suis pas un soldat soumit, un outil de l'état |
J’en oublie l’ordre établi, la ligne de conduite |
Aux flics, aux pourris, aux syndics, je dis «suce ma bite !» |
Mes désirs sont des ordres, mes désirs sont le désordre ! |
J’habite en ce moment le 18ème arrondissement |
De la capitale de France, cher pays de mon enfance |
Avec une espèce de tribu, fondus, chevelus, tondus |
Et tous un peu tordus, nous vivons dans une maison |
Qui sent bon le chichon pas le béton |
En toute saison, nous laissons notre imagination s’exprimer |
Entre allumés jusque tôt dans la matinée |
Lors de bœufs endiablés où fusent les idées ! |
Nos désirs sont le désordre, nos désirs sont des ordres ! |
De ce que l’on veut, jour et nuit, contre la mort et l’ennui |
Des enfants qui jouent sous la pluie, du vent et du bruit… |
Ce matin vers 8 heures, me parlez pas de malheur |
Dans un fracas de pierres, déclaration de guerre à coups de bulldozer |
D’un promoteur prospère en affaires louches, le maire est dans sa poche |
C’est moche, il amoche tout ce qu’il touche |
Au nom de l’ordre des choses, haa ! |
ces blaireaux me lancent |
Le simple mot d’ordre, me donnent envie de mordre |
Pour voir leurs corps morts pendre au bout d’une corde |
(переклад) |
Щодня близько полудня я відкриваю одне око, потім друге |
Я віддаю перевагу ніч, ранок мені набридає |
Це не моя вина, мене називають ледарем, пізно встаючим |
Ні, це не дьоготь! |
Гонка за долари без мене |
Я не покірний солдат, знаряддя держави |
Я забуваю встановлений порядок, лінію поведінки |
Менетам, гнилим, опікунам кажу «смочи мій хуй!» |
Мої бажання — це накази, мої бажання — безлад! |
Зараз я живу в 18-му окрузі |
Зі столиці Франції, рідної країни мого дитинства |
З якимось племенем, розтоплений, волохатий, стрижений |
І всі трішки покручені, живемо в хаті |
Хто пахне чичон, а не бетон |
У будь-який сезон ми даємо волю своїй фантазії |
Між освітленим до раннього ранку |
Під час шалених джемів, де зливаються ідеї! |
Наші бажання — це безлад, наші бажання — накази! |
Те, чого ми хочемо, вдень і вночі, проти смерті й нудьги |
Діти граються під дощем, вітром і шумом... |
Сьогодні вранці о 8 годині не кажи мені про нещастя |
У тріск каміння, оголошення війни ударами бульдозера |
Від процвітаючого промоутера в тіньовому бізнесі мер у кишені |
Це потворне, потворне все, до чого торкається |
В ім'я порядку речей, хаа! |
ці борсуки б'ють мене |
Просте лозунг, змушує мене кусати |
Бачити їхні мертві тіла, що висять на мотузці |