| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Поки мої ноги несуть, додому по будь-якому дійду.
|
| Єбанутими маршрутами я добираюся до будинку.
|
| І я дійду по любому і хай не будуть знайомі,
|
| Ті місця по яких блукаю ночами,
|
| Ногами перебираючи, під битим плечима хитаючи.
|
| Мене зустрічають не знайомі особи з вікон.
|
| Мене палять очі міліції, але мені якось похуй.
|
| Двірняки пси, за моєю спиною йдуть зі мною.
|
| Такою юрбою, по незнайомих вулицях іду додому.
|
| Ні черта не бачу, ні. |
| Ні черта не чую, але.
|
| Якось самі собою, ноги несуть дорогою додому.
|
| Сьогодні був важкий день, була важка ніч.
|
| Ми с Бибою замерзли дуже і коньячок нам не може допомогти.
|
| Шурхоти в кущах, наганяють страху.
|
| Навушники в вуха, ну їх нахуй! |
| -Ну їх нахуй!
|
| Хорошівський реп, біт і бас, простий.
|
| Але навіть через них я чую голос Пса. |
| -Стій!
|
| -Гей пацани! |
| -Че?
|
| -гальмо геть там! |
| -Хто?
|
| -Типи, від них мату в фонтан. |
| -Че?
|
| -Чу вони гадять в наш ставок, чую вони нас там срут!
|
| І ось мчить, поспілкуватися,
|
| Тобто доїбатися, тобто помахатися.
|
| Але не вдасться. |
| Починаємо посміхатися.
|
| -Гей стопарі, це свої братці!
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Поки мої ноги несуть, додому по будь-якому дійду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де дмуть дур,
|
| З пацанами палю на кварталі листя.
|
| Як зазвичай у п'ятницю або суботу.
|
| Адже щодня п'ятниця для тих, хто не працює.
|
| Реп, коньяк, дим. |
| Реп, коньяк, дим.
|
| Наш район змінюється, але ми не міняємося з ним.
|
| За школою колоди, як барні стійки.
|
| Назавжди запам'ятають Хорошівські пиятики.
|
| Ось вони ті, хто не тоне у воді,
|
| Хто не горить у вогні, хто з пивом у животі.
|
| В склянках мокрий сніг, нам пух і хуртовина,
|
| Заберіть дітей, чотири зірки на плиті.
|
| У нас своя лазня, зі своїм віником.
|
| Ніщо не парить, у нас гербарій з рослин.
|
| Не порахуйте хлопці, мене неврастеником,
|
| Але що то палять он ті, підозрілі тіні.
|
| Не зрозумілі типи впевненою ходою до нас,
|
| Валять на всіх оборотах і вони походу в хлам.
|
| А нам то не звикати пояснювати кому то там,
|
| Те, що він зараз не має рації під градусом, по вечірах.
|
| І ось він план, готовий вже, на цей вечір.
|
| Натовп мчить до нас, доведеться їх покалічити.
|
| Але цього разу без каліцтв, ціла залишилася печінка.
|
| Приємно зустріти знайомих — Давай бухнем за зустріч!
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Знаю, де йду, знаю, де йду.
|
| Поки мої ноги несуть, додому по будь-якому дійду. |