| Куди ми маємо піти? | 
| У місці брехні, яку переслідує твоя тінь? | 
| Усі намагаються якось вибратися | 
| Знаходячи наосліп свій шлях дотепер | 
| І я питаю «чому?» | 
| Моє серце якось перестало битися | 
| Неначе світ осліпне, знищуючи нас | 
| Ви не можете приховати правду, що я знаю вас | 
| Ти будеш десь, де я зможу тебе знайти | 
| І я не знаю, що потрібно, щоб повернути це | 
| Це те, чого я хочу, чи про що я буду шкодувати | 
| Усі, кого я любив, завдали болю, що я знав | 
| Я зроблю це самостійно | 
| Подивіться у дзеркало, скажіть, що ви бачите | 
| Намагаючись стримати цей біль | 
| Ти розбив моє серце, а тепер дивишся, як воно кровоточить | 
| Твої губи зневажливо скривилися | 
| Це не прокляття, ти будеш чекати сам у своєму ліжку? | 
| Коли все перетворюється на пил | 
| Ви фальсифікуєте свої вислови, я спостерігаю за вашими невдачами | 
| Ти нічого мені не даєш, ти поховав свої почуття | 
| Це заходить все глибше й глибше | 
| У темряву твого проклятого світу | 
| І це важко сказати | 
| Ти все ще дихаєш, але ніби мертвий | 
| Чи зрозумієш ти, що ти привид, якого боїшся | 
| І це важко сказати | 
| Ти все ще дихаєш, але ніби мертвий | 
| Ви не можете приховати правду, що я знаю вас | 
| Ти будеш десь, де я зможу тебе знайти | 
| Ні, я нічого не відчуваю | 
| НЕ ГНИДЗАЙТЕ МЕНЕ | 
| Бо ти мені брешеш | 
| НЕ ГНИДЗАЙТЕ МЕНЕ | 
| Тепер ти мертвий для мене | 
| Я нічого не відчуваю, бо ти для мене мертвий | 
| Подивіться у дзеркало, скажіть, що ви бачите | 
| Намагаючись стримати цей біль | 
| Ти розбив моє серце, а тепер дивишся, як воно кровоточить | 
| Твої губи зневажливо скривилися |