| Куди ми маємо піти?
|
| У місці брехні, яку переслідує твоя тінь?
|
| Усі намагаються якось вибратися
|
| Знаходячи наосліп свій шлях дотепер
|
| І я питаю «чому?»
|
| Моє серце якось перестало битися
|
| Неначе світ осліпне, знищуючи нас
|
| Ви не можете приховати правду, що я знаю вас
|
| Ти будеш десь, де я зможу тебе знайти
|
| І я не знаю, що потрібно, щоб повернути це
|
| Це те, чого я хочу, чи про що я буду шкодувати
|
| Усі, кого я любив, завдали болю, що я знав
|
| Я зроблю це самостійно
|
| Подивіться у дзеркало, скажіть, що ви бачите
|
| Намагаючись стримати цей біль
|
| Ти розбив моє серце, а тепер дивишся, як воно кровоточить
|
| Твої губи зневажливо скривилися
|
| Це не прокляття, ти будеш чекати сам у своєму ліжку?
|
| Коли все перетворюється на пил
|
| Ви фальсифікуєте свої вислови, я спостерігаю за вашими невдачами
|
| Ти нічого мені не даєш, ти поховав свої почуття
|
| Це заходить все глибше й глибше
|
| У темряву твого проклятого світу
|
| І це важко сказати
|
| Ти все ще дихаєш, але ніби мертвий
|
| Чи зрозумієш ти, що ти привид, якого боїшся
|
| І це важко сказати
|
| Ти все ще дихаєш, але ніби мертвий
|
| Ви не можете приховати правду, що я знаю вас
|
| Ти будеш десь, де я зможу тебе знайти
|
| Ні, я нічого не відчуваю
|
| НЕ ГНИДЗАЙТЕ МЕНЕ
|
| Бо ти мені брешеш
|
| НЕ ГНИДЗАЙТЕ МЕНЕ
|
| Тепер ти мертвий для мене
|
| Я нічого не відчуваю, бо ти для мене мертвий
|
| Подивіться у дзеркало, скажіть, що ви бачите
|
| Намагаючись стримати цей біль
|
| Ти розбив моє серце, а тепер дивишся, як воно кровоточить
|
| Твої губи зневажливо скривилися |