| Я вимикаю телевізор, я пишу тобі листа про те, що більше не можу дивитися на лайно,
|
| Про те, що більше нема сил, про те, що я майже запив, але не забув тебе.
|
| Про те, що телефон дзвонив, хотів, щоб я встав, одягнувся і пішов, а точніше, побіг,
|
| Але тільки-но я його послав, сказав, що хворий і втомився, і цієї ночі не спав.
|
| Я чекаю відповіді, більше надій немає.
|
| Незабаром скінчиться літо. |
| Це...
|
| А з погодою пощастило – дощ іде четвертий день, хоча по радіо сказали – спекотною буде навіть тінь.
|
| Але, втім, у тіні, де я, поки що і сухо і тепло, але я боюся поки що...
|
| А дні йдуть чередою - день їмо, а три п'ємо, і взагалі весело живемо, хоч і дощ за вікном.
|
| Магнітофон зламався, я сиджу в тиші, чому й радий цілком.
|
| Я чекаю відповіді, більше надій немає.
|
| Незабаром скінчиться літо. |
| Це...
|
| За вікном йде будівництво - працює кран, і закрито п'ятий рік за рогом ресторану.
|
| А на столі стоїть банка, а у банку тюльпан, а на вікні – склянка.
|
| І так підуть за роком рік, так і життя пройде, і всоте маслом униз впаде бутерброд.
|
| Але може буде хоч день, може хоч годину, коли нам пощастить.
|
| Я чекаю відповіді, більше надій немає.
|
| Незабаром скінчиться літо. |
| Це...
|
| Я чекаю відповіді, більше надій немає.
|
| Незабаром скінчиться літо. |
| Це... |