| Я вимикаю телевізор, я пишу тобі листа про те, що більше не можу дивитися на лайно, | 
| Про те, що більше нема сил, про те, що я майже запив, але не забув тебе. | 
| Про те, що телефон дзвонив, хотів, щоб я встав, одягнувся і пішов, а точніше, побіг, | 
| Але тільки-но я його послав, сказав, що хворий і втомився, і цієї ночі не спав. | 
| Я чекаю відповіді, більше надій немає. | 
| Незабаром скінчиться літо. | 
| Це... | 
| А з погодою пощастило – дощ іде четвертий день, хоча по радіо сказали – спекотною буде навіть тінь. | 
| Але, втім, у тіні, де я, поки що і сухо і тепло, але я боюся поки що... | 
| А дні йдуть чередою - день їмо, а три п'ємо, і взагалі весело живемо, хоч і дощ за вікном. | 
| Магнітофон зламався, я сиджу в тиші, чому й радий цілком. | 
| Я чекаю відповіді, більше надій немає. | 
| Незабаром скінчиться літо. | 
| Це... | 
| За вікном йде будівництво - працює кран, і закрито п'ятий рік за рогом ресторану. | 
| А на столі стоїть банка, а у банку тюльпан, а на вікні – склянка. | 
| І так підуть за роком рік, так і життя пройде, і всоте маслом униз впаде бутерброд. | 
| Але може буде хоч день, може хоч годину, коли нам пощастить. | 
| Я чекаю відповіді, більше надій немає. | 
| Незабаром скінчиться літо. | 
| Це... | 
| Я чекаю відповіді, більше надій немає. | 
| Незабаром скінчиться літо. | 
| Це... |