| Якось заплутано все що?, завішу штори і посиджу подумаю, прям як раніше в
|
| школі
|
| Навпіл поділю все зважу і обдумаю і знайду потрібний лад і потрібні струни.
|
| І якось типу втратила або навпаки, розворот наполовину вважала своїм обов'язком.
|
| Там де мене чекали з теплом і чистим серцем, там де ніколи мені не стали би
|
| сипати перцю.
|
| Очі запливли гіркими сльозами, але їх змогла зупинити усміхаючись скрипучи зубами.
|
| Тобі… від мене маленький подарунок… Привіт… сказала я солодко так…
|
| І розчинилися на кілька годин з тобою, потім просив зупинись, не¦іди,
|
| стій.
|
| І так ніжно доторкнувся до моїх губ, але я вже всю цю шаль ділю навпіл.
|
| Якось приємно, якось близько, але не жаль, закрий вікно, маленький,
|
| а я піду на дно.
|
| Мені мабуть там і місце, зайняла свою ношу, не тикай в серце ніж мені,
|
| будь обережний
|
| Я більше ніколи не подарую тобі рай, твої слова не дали нічого, я прогортаю.
|
| Була хвилинна слабкість, взяти твою долоню, але думати що так буде завжди, на жаль,
|
| не стоїть.
|
| Я більше ніколи не подарую тобі рай, твої слова не дали нічого, я прогортаю.
|
| Була хвилинна слабкість, взяти твою долоню, але думати що так буде завжди, на жаль,
|
| не стоїть.
|
| Краплями капали ми зібравши весь пил, як це тому, що будуть далі тільки сни.
|
| Ай йаай йаай не варто дивитися так у очі, ни не побачиш нічого у відображенні
|
| себе
|
| Ну, все, я попливла! |
| Давай, поки що, поки що! |
| Розгорнулася і мовча пішла...
|
| через час
|
| Ностальгія огорнула, але не зв'язала ноги і по дорозі я пішла підвівши всі підсумки ...
|
| Ні не коли серце, в¸ньому вже інший, якщо побачиш, то обійди мене стороною.
|
| Просто не варто, нам занадто часто перетинатися і відсікатися буде все,
|
| почни рахувати на пальцях.
|
| Скільки разів, скільки фраз, скільки оскалів собак, дістала мене злість,
|
| хочу доброту і слабкість.
|
| Дай мені її, дай мені ще, хоча ні, не треба, давай залишимо все як є без
|
| зайвих запарок,
|
| Нам не по шляху, ми вивернемо все на виворот, я чую тебе дивно,
|
| ніби би в астралах
|
| По різним сторонам, але не стирав усмішку з особи, ми так же будемо плисти,
|
| і іноді засмагати. |