Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Style libre, виконавця - Keny Arkana. Пісня з альбому L'Esquisse, у жанрі Рэп и хип-хоп
Дата випуску: 18.11.2007
Лейбл звукозапису: Los Doce Libres
Мова пісні: Французька
Style libre(оригінал) |
Laisse moi écrire, juste pour apaiser mon âme |
Exorciser en art ce que certains appelleraient mollard |
Un bout de papier pour mettre mes peines en chanson |
Étrange, on m’a dit «Allez arrête! |
la chance est en |
Zonzon» |
Moi j’taille! |
ici, c’est l’attaque des rimes |
Ça parle de «1er de la classe» prenant le rap pour une académie |
Le stylo mon arme, mon art est mon poumon |
Ce que me dit mon cœur je le retranscris mot pour mot |
Alors excuse si parfois j’parais virulente |
Mais ce monde n’est qu’une histoire, où s'égarent les figurants |
Regarde ça s’tue ! |
pas besoin de métaphore ! |
Alors dans le mic j’hurle à la façon d’un mégaphone! |
Écoute j’ai juste mes idées pour construire mon avenir |
J’y vais à la nage, j’suis pas d’celles qui s’tirent en navire |
Avec un mic je m’en vais ravie, vite |
Avant que mon âme vire en nerf, car seul la haine s’deale dans ma ville |
Laisse moi écrire avant de mourir de l’intérieur |
Le stylo mon arme pour que ma douleur interne meurt |
Je vois l’ennui qui pour rien se marre et sera marié |
A ma folie si j’me noie dans son raz-de-marée |
Signant mon arrêt de mort mais t’inquiète |
J’continue ma route, pieds nus, car la merde me colle aux baskets |
T’as vu l'époque? |
Son mal ne se lit pas sur les cartes |
Mon bien c’est bien sûr mes potes |
Et en cas de mal j’retombe sur mes pattes |
J’me fous d’ce moove |
Et d’tous ces méchants moqueurs |
Regarde dans ton assiette ! |
moi |
J’réconforte les gens de mon coeur |
J’vous laisse entre fous |
Donc bon appétit à tous |
Bouffez-vous bien entre vous |
Pendant que j’vous regarde faire la course |
J’suis pas là pour le titre |
Si le rap part en parade je le quitte |
Mais si un mic se ballade je le kick |
Ce monde est malade et je le crie |
Jusqu'à être aphone |
Car le fond n’est qu’un gouffre |
Même si ils ont maquillé la forme |
Née dans un monde qui nous a tous rendu déments |
Alors laisse moi écrire pour mieux lutter contre mes démons |
Qui montent, et de ma mémoire jaillissent, aidez moi |
J’ai que ma plume pour soigner mes plaies et alléger mes poids |
Du ciment, j’veux toucher l'étoile |
Et j’entends ce vent qui me signale |
Que la routine nous glace |
Et qu’il faut quitter la Banquise |
Déjà usée |
Car la paix meurt sur le banc des accusés |
Comprend-tu pourquoi mon rap a cette couleur désabusée? |
J’ai pas rusé, j’suis venue franco dans l’rap |
J’vis, et je prendrai ce que la vie me donnera |
J’crie, peut-être trop à ton goût toi? |
Attaché au système, au point de ne plus voir la corde |
À ton cou! |
Y’a tant de gouffres |
Regarde ! |
pour si peu de bases solides |
Grâce aux litres de poison |
On supporte nos vies insolites |
C’est le merdier ! |
Et le temps t’pousse à en faire partie |
On t’pousse à avoir alors que rien n’est jamais acquis |
(переклад) |
Дозвольте написати, аби заспокоїти душу |
Вигнання в мистецтво того, що дехто назвав би молардом |
Аркуш паперу, щоб в пісню вкласти мої печалі |
Дивно, мені сказали: «Зупинись! |
удача |
Зонзон» |
Я обрізаю! |
тут напад рим |
Йдеться про те, що "найвищий клас" бере реп для академії |
Перо - моя зброя, моє мистецтво - мої легені |
Те, що підказує мені серце, я переписую це слово в слово |
Тож вибачте, якщо інколи я здаваюся жорстоким |
Але цей світ — лише історія, де зайве губиться |
Дивіться, як воно вмирає! |
не потрібна метафора! |
Тож у мікрофон я кричу, як мегафон! |
Слухай, у мене просто є ідеї, як будувати своє майбутнє |
Я йду купатися, я не з тих, хто стріляється в кораблі |
З мікрофоном я йду в захваті, швидко |
До того, як моя душа зірветься, бо тільки ненависть тягнеться в моєму місті |
Дозволь мені написати, перш ніж я помру всередині |
Перо моя зброя для мого внутрішнього болю, щоб померти |
Я бачу нудьгу, що ні за що набридла і вийде заміж |
До мого божевілля, якщо я потону в його припливній хвилі |
Підписую мій смертний вирок, але не хвилюйся |
Продовжую дорогу босоніж, бо лайно прилипає до кросівок |
Ви бачили епоху? |
Його зло не видно на картах |
Моє добро, звичайно, мої друзі |
А в разі біди я знову встаю на ноги |
Мені байдуже до цього кроку |
І з усіх цих злих насмішників |
Подивіться на свою тарілку! |
мене |
Я втішаю людей свого серця |
я залишаю тебе в спокої |
Тож приємного всім апетиту |
Добре їжте між собою |
Поки я дивлюся, як ти мчишся |
Я тут не заради титулу |
Якщо реп йде на парад, я залишаю його |
Але якщо мікрофон блукає, я вибиваю його |
Цей світ хворий, і я плачу |
Поки я не втратив голос |
Бо дно – це просто прірва |
Хоча форму вони склали |
Народився у світі, який зводив нас усіх з розуму |
Тож дозвольте мені написати, щоб краще боротися зі своїми демонами |
Той підйом, і з моєї пам'яті весни, допоможи мені |
У мене є лише ручка, щоб залікувати свої рани та полегшити свої тягарі |
Цемент, я хочу доторкнутися до зірки |
І я чую цей вітер, що сигналізує мені |
Нехай рутина заморозить нас |
І що треба покинути крижину |
Вже зношений |
Бо мир помирає на лаві підсудних |
Ви розумієте, чому мій реп має такий кривавий колір? |
Я не лукавив, я прийшов відверто в реп |
Я живу, і я візьму те, що мені дає життя |
Я кричу, може, для тебе занадто? |
Прив’язаний до системи, настільки туго, що не видно мотузки |
На шиї! |
Так багато прірв |
Подивився! |
за так мало міцних фундаментів |
Через літри отрути |
Ми миримося з нашим дивним життям |
Це лайно! |
І час підштовхує вас стати частиною цього |
Ми спонукаємо вас мати, коли нічого не придбано |