| Я пройшов довгу дорогу, у мене були свої причини —
|
| Співаючи ж пісні, пр-викликаючи зраду.
|
| Я народився із пристрастю, і я знав своє покликання —
|
| Я бачив, як мрії втрачають своїх мрійників…
|
| Я бачив, як закохані продовжують закохуватися.
|
| вірш:
|
| Я був з отрутою, я був у біди —
|
| Я був тим, хто потребував, мені жалко тих, хто не кровоточив.
|
| Я відчув кожну нерівність на тротуарі, у мене маю страх це довести —
|
| Я не знав, куди ти йдеш —
|
| Я просто знаю, що вразив тебе.
|
| Приспів:
|
| Це був гарний час, ми веселилися, на сонце й дощі…
|
| Я знайшов там Бога, навчився присягати,
|
| і мені ніколи... не доведеться викидати його, знову і знову…
|
| доведеться викинути знову і знову…
|
| вірш:
|
| Мені б хотілося, щоб я міг плакати кілька днів, я б хотів, щоб я міг іноді померти —
|
| Я хотів вбити деяких людей, бо знав, звідки вони взялися.
|
| Я носив знаки та носив квіти, я дивився у дзеркало годинами,
|
| Я навіть голосував за Ісуса, коли був занадто малим, щоб так голосувати там і там,
|
| а там о...
|
| Приспів:
|
| Це був гарний час, ми веселилися, на сонце й дощі…
|
| Я знайшов там Бога, навчився присягати,
|
| і мені ніколи... не доведеться викидати його, знову і знову…
|
| доведеться викинути знову і знову…
|
| вірш:
|
| Я вибрав неправильні дороги, пропустив шосе —
|
| Махаючи знаками миру, перевертав у кілька днів.
|
| Я проковтнув злість, задихаючись своїми проблемами,
|
| Я намагався допомагати невдахам, слава Богу, я більше не заблукав...
|
| більше... більше...
|
| Приспів:
|
| Це був гарний час, ми веселилися, на сонце й дощі…
|
| Я знайшов там Бога, навчився присягати,
|
| і мені ніколи... не доведеться викидати його, знову і знову…
|
| доведеться викинути знову і знову… |