Переклад тексту пісні Рисуя - kavabanga Depo kolibri

Рисуя (оригінал)

Куда-то ночь бежала вдаль, нехотя сгорая в день.
Пролитый кофе на лист бумаги, где затаились сотни моих идей,
Превращаясь в непонятные знаки.
Завтра, где мы с тобой с разных углов смотрим,
Запутанные знаки, блоги.
Запутанные сами на взводе,
Не зная, кто "за" и кто "против", лишь минуса.
Ответы на вопросы не найдены,
Запрятанные тайны - не спалены.
И так тошнит от нудной медлятины,
Давай, басы погромче - наваливай.
Рисуя пальцами по стеклам.
Мама, мы взрослеем - нам становится так больно (так больно)
Рискуя, с нас теряет время,
Только я за ней до последней.
Последней!
Это по-настоящему весело.
Ты смотрела в зеркала при свете ламп.
Эти тона отражались на чертах лица,
Но мне с тобой стоять рядом - не повеситься.
Бесится, топчет своими каблуками по лестницам
Боюсь не так, что дым полез в сердца,
Стал чаще отрицать, что голова моя катится в небеса.
Стало некому писать.
Сменил номера, спутал кнопки.
Навсегда потеряны адреса своей бетонной коробке.
Рисуя пальцами по стеклам.
Мама, мы взрослеем - нам становится так больно (так больно)
Рискуя, с нас теряет время,
Только я за ней до последней.
Последней!
Грусть сойдет, моя невеста,
В этой квартире нам станет слишком тесно.
Оставайся, посидим - до седин,
Серый дым, город, я один на один.
Время превратит день в ночь,
И мы заложники, нас грабят - нам пох**.
Отдельные квартиры внутри минора,
А я верил в другой мир, без коробок.
Близко - робок, любовь - этот яд.
Звонки ночью, прости, это я
Путал кто ты, кошка моя или с*ка,
Глупая, глупая...
Рисуя пальцами по стеклам.
Мама, мы взрослеем - нам становится так больно (так больно)
Рискуя, с нас теряет время,
Только я за ней до последней.
Последней!

(переклад)

Кудись ніч бігла в далечінь, знехотя згоряючи в день.
Пролита кава на аркуш паперу, де причаїлися сотні моїх ідей,
Перетворюючись на незрозумілі знаки.
Завтра де ми з тобою з різних кутів дивимося,
Заплутані знаки, блоги.
Заплутані самі на взводі,
Не знаючи, хто "за" та хто "проти", лише мінуса.
Відповіді на запитання не знайдено,
Заховані таємниці – не спалені.
І так нудить від нудної медлятини,
Давай, баси голосніші - навалюй.
Малюючи пальцями по склу.
Мамо, ми дорослішаємо - нам стає так боляче (так боляче)
Ризикуючи, з нас втрачає час,
Тільки я за нею до останньої.
Останньою!
Це по-справжньому весело.
Ти дивилася у дзеркала при світлі ламп.
Ці тони відбивалися на рисах обличчя,
Але мені з тобою стояти поряд – не повіситись.
Біситься, топче своїми підборами по сходах
Боюся не так, що дим поліз у серця,
Став частіше заперечувати, що моя голова котиться в небеса.
Стало нікому писати.
Змінив номери, сплутав кнопки.
Назавжди втрачені адреси своєї бетонної коробки.
Малюючи пальцями по склу.
Мамо, ми дорослішаємо - нам стає так боляче (так боляче)
Ризикуючи, з нас втрачає час,
Тільки я за нею до останньої.
Останньою!
Сум сійде, моя наречена,
У цій квартирі нам стане надто тісно.
Залишайся, посидимо - до сивини,
Сірий дим, місто, я віч-на-віч.
Час перетворить день на ніч,
І ми заручники, нас грабують – нам пох**.
Окремі квартири всередині мінору,
А я вірив у інший світ без коробок.
Близько - боязк, любов - ця отрута.
Дзвінки вночі, вибач, це я
Плутав хто ти, кішка моя чи с*ка,
Дурна, дурна...
Малюючи пальцями по склу.
Мамо, ми дорослішаємо - нам стає так боляче (так боляче)
Ризикуючи, з нас втрачає час,
Тільки я за нею до останньої.
Останньою!