| Над прірвою брехні, думки мої повністю брехні.
|
| Голос невпевнено тремтить, голову під пір'я, лягай.
|
| Мене від міста нудить, ніби хтось
|
| Умисно зіпсував моє життя.
|
| Від запаху бензину до душі верне.
|
| Серце просить «Не поспішай, постривай…»
|
| Рухи де дні як один алгоритм.
|
| Механізм рушить погляд від гардин на карниз.
|
| Всі мрії я перебив на гарнір.
|
| В посмішці поплив, довго копирсаючись виделкою в любові;
|
| Згадуючи, скільки багато було палких образ.
|
| Тепер забув…
|
| Приспів:
|
| Я віддаю вам себе!
|
| Тримайте моє серце, читайте мої думки—
|
| Заберіть все, що залишилося в мені!
|
| Добийте мої нерви! |
| Спаліть мої листи—
|
| Ви над над прірвою, а я там – на дні!
|
| Тримайте моє серце, читайте мої думки—
|
| Заберіть все, що залишилося в мені!
|
| Добийте мої нерви! |
| Спаліть мої листи—
|
| Ви над над прірвою, а я там – на дні!
|
| І ново ниють гітари, ангели плачуть за нами,
|
| Адже це на руці. |
| Стосуються дна
|
| Негодні дні йшли, як вона йде.
|
| Смішно прямий, недоступний.
|
| Схильний я все пропустити,
|
| Якщо зміг, став би іншим,
|
| Але — чомусь судилося бути порожнім,
|
| Як поїздам йти з вокзалу.
|
| Що сталося з нами? |
| Що гріє в руці?
|
| Так, мамо, твій син встиг по дорослішати.
|
| Здавалося - я все зможу, але тільки здавалося
|
| Так мало торкань
|
| Приспів:
|
| Я віддаю вам себе!
|
| Тримайте моє серце, читайте мої думки—
|
| Заберіть все, що залишилося в мені!
|
| Добийте мої нерви! |
| Спаліть мої листи—
|
| Ви над над прірвою, а я там – на дні!
|
| Тримайте моє серце, читайте мої думки—
|
| Заберіть все, що залишилося в мені!
|
| Добийте мої нерви! |
| Спаліть мої листи—
|
| Ви над над прірвою, а я там – на дні!
|
| Вже був зібраний, тричі пив каву.
|
| Вранці, пів на шосту… Злива била в скло.
|
| Відверто, якщо б не курив стільки
|
| Я би звалив ще з ночі в напівсонне місто.
|
| Твій погляд, він ніби спрацьований на камеру;
|
| Так, у твоїх очах було щось від диявола.
|
| Збивали мову вічно надумані паузи—
|
| «Проста магія»,— подумав я.
|
| "Так, ось яка ти!"
|
| Ми самі вибрали шлях — глухий кут.
|
| Бути собою тут, на жаль, лише сильніше заплуталися.
|
| Більше не ведуть вогні, а спогади звуть тебе.
|
| Приспів:
|
| Я віддаю вам себе!
|
| Тримайте моє серце, читайте мої думки—
|
| Заберіть все, що залишилося в мені!
|
| Добийте мої нерви! |
| Спаліть мої листи—
|
| Ви над над прірвою, а я там – на дні!
|
| Тримайте моє серце, читайте мої думки—
|
| Заберіть все, що залишилося в мені!
|
| Добийте мої нерви! |
| Спаліть мої листи—
|
| Ви над над прірвою, а я там – на дні! |