| Будинок моєї бабусі все ще там, але це вже не той | 
| Простий дерев’яний котедж, ділянка коричневого газону | 
| І паркан, який висить і зітхає під дощем у Сіетлі | 
| Я проїжджаю повз незнайомців і хочу, щоб вони бачили те, що бачу я | 
| Клубок літніх птахів, що літають у сонячному світлі | 
| Ліс лілій, сад абрикосових дерев | 
| Таємні сади серця, де вічно цвітуть квіти | 
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу | 
| Дім прадіда досі там, але не той | 
| Сарай знесено, а парканів немає | 
| Вітер Айдахо щовесни зносить верхній шар ґрунту | 
| Я досі бачу привидів людей, яких знав давно | 
| Всередині старої кухні вони згинаються і зітхають | 
| Моє життя пройшло повз них і світ таким чином пройшов повз них | 
| Таємні сади серця, де старі залишаються молодими назавжди | 
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу | 
| Але найбільше – це я, який змінився, але я залишився таким же | 
| Це я на весіллях, це я на могилах | 
| Одягнений, як люди, які колись виглядали такими дорослими і сміливими | 
| Я дивлюсь у дзеркало очима дитини, якою був я | 
| Я бачу, як верби гнуться, пора року весна | 
| Сріблясто-блакитні вітрильники летять із сонцем на крилах | 
| Таємні сади серця, де мрії живуть вічно | 
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу | 
| Таємні сади серця, де вічно цвітуть квіти | 
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу |