| Будинок моєї бабусі все ще там, але це вже не той
|
| Простий дерев’яний котедж, ділянка коричневого газону
|
| І паркан, який висить і зітхає під дощем у Сіетлі
|
| Я проїжджаю повз незнайомців і хочу, щоб вони бачили те, що бачу я
|
| Клубок літніх птахів, що літають у сонячному світлі
|
| Ліс лілій, сад абрикосових дерев
|
| Таємні сади серця, де вічно цвітуть квіти
|
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу
|
| Дім прадіда досі там, але не той
|
| Сарай знесено, а парканів немає
|
| Вітер Айдахо щовесни зносить верхній шар ґрунту
|
| Я досі бачу привидів людей, яких знав давно
|
| Всередині старої кухні вони згинаються і зітхають
|
| Моє життя пройшло повз них і світ таким чином пройшов повз них
|
| Таємні сади серця, де старі залишаються молодими назавжди
|
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу
|
| Але найбільше – це я, який змінився, але я залишився таким же
|
| Це я на весіллях, це я на могилах
|
| Одягнений, як люди, які колись виглядали такими дорослими і сміливими
|
| Я дивлюсь у дзеркало очима дитини, якою був я
|
| Я бачу, як верби гнуться, пора року весна
|
| Сріблясто-блакитні вітрильники летять із сонцем на крилах
|
| Таємні сади серця, де мрії живуть вічно
|
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу
|
| Таємні сади серця, де вічно цвітуть квіти
|
| Я бачу, як ти сяєш усю ніч серед зимового льоду та снігу |