Переклад тексту пісні Deux sortes d'hommes - Johnny Hallyday

Deux sortes d'hommes (оригінал)

Je n’parle pas de ceux qui s’en sortent
De ceux qui n’cherchent que le plaisir
Je n’parle pas de ceux qui s’emportent
Qui voient l’amour où il n’y a qu’du désir
Je parle des grands brûlés du cœur
Les carbonisés pour toujours
Les écartelés de l’intérieur
Dont les plaies n’se fermeront jamais
Il y a deux sortes d’hommes
Deux sortes d’hommes au fond
Tous ceux qui ont aimé, et ceux qui aimeront
Il y a deux sortes d’hommes
Deux sortes d’hommes au fond
Et ceux à qui je pense, ils se reconnaîtront
Il faut les voir, un éclat dans l'œil
Et puis cet air un peu hagard
Perdus entre l’effroi et l’orgueil
Qu’on n’trouve que chez ceux qui s'égarent
Moi, je parle de moi, de moi surtout
Moi qui t’aimais comme un dément
Et qui ressors un peu plus fou
Plus riche sûrement, mais pas vivant
Il y a deux sortes d’hommes
Deux sortes d’hommes au fond
Tous ceux qui ont aimé, et ceux qui aimeront
Il y a deux sortes d’hommes
Deux sortes d’hommes au fond
Et ceux à qui je pense, ils se reconnaîtront
Et c’est toujours toi que j’appelle
Comme un malade sa guérison
Comme le feu son étincelle
Trop t’aimer, c’est comme aller mourir au front
Il y a deux sortes d’hommes
Deux sortes d’hommes au fond
Tous ceux qui ont aimé, et ceux qui aimeront
Il y a deux sortes d’hommes
Deux sortes d’hommes au fond
Et ceux à qui je pense, ils se reconnaîtront
Il y a deux sortes d’hommes
Oui, deux sortes d’hommes
Tous ceux qui ont aimé, et ceux qui aimeront
Il y a deux sortes d’hommes
Oui, deux sortes d’hommes
Et ceux à qui je pense, ils se reconnaîtront
Et ceux à qui je pense, oui, ils se reconnaîtront
Et ceux à qui je pense, ils se reconnaîtront

(переклад)

Я вже не говорю про тих, хто обходиться
З тих, хто прагне лише насолоди
Я вже не кажу про тих, хто захоплюється
Хто бачить любов там, де є тільки бажання
Я говорю про постраждалих від опіків серця
Обгорілий назавжди
Розірваний зсередини
Чиї рани ніколи не закриються
Є два види чоловіків
Два види чоловіків внизу
Усіх, хто любив, і тих, хто буде любити
Є два види чоловіків
Два види чоловіків внизу
І ті, про кого я думаю, впізнають себе
Треба побачити їх, блиск в очах
А потім той дещо виснажений погляд
Загублений між страхом і гордістю
Що ми знаходимо лише серед тих, хто заблукав
Я, я говорю про себе, про себе особливо
Я, що любив тебе, як божевільного
І вийти трохи божевільнішим
Звичайно, багатший, але не живий
Є два види чоловіків
Два види чоловіків внизу
Усіх, хто любив, і тих, хто буде любити
Є два види чоловіків
Два види чоловіків внизу
І ті, про кого я думаю, впізнають себе
І я завжди дзвоню тобі
Як хворого його зцілення
Як вогонь, його іскра
Любити тебе занадто сильно — це все одно що померти на фронті
Є два види чоловіків
Два види чоловіків внизу
Усіх, хто любив, і тих, хто буде любити
Є два види чоловіків
Два види чоловіків внизу
І ті, про кого я думаю, впізнають себе
Є два види чоловіків
Так, два види чоловіків
Усіх, хто любив, і тих, хто буде любити
Є два види чоловіків
Так, два види чоловіків
І ті, про кого я думаю, впізнають себе
А ті, про кого я думаю, так, вони впізнають себе
І ті, про кого я думаю, впізнають себе