| Твердив він нам: «Моя вона!»,
|
| «Так ти смієшся, друже, так ти смієшся!
|
| Іди, пацане, — ти дуже п'яний, —
|
| А то нарвешся, друже, дивись, нарвешся!»
|
| А він кричав: «Тепер мені все одно!
|
| Сідай у таксі — поїхали кататися!
|
| Нехай лічильник клацає, нехай все одно
|
| Наприкінці шляху доведеться розрахуватися».
|
| Не шкода мені таких хлопців.
|
| «Ти від гріха йди!» — тверджу я знову,
|
| А він — до мені, і все — про ній…
|
| «А ну — ні слова, гад, дивись, ні слова!»
|
| Вдарила в виски мені кров із вином —
|
| І, так продовжуючи посміхатися,
|
| Йому сказав я тихо: «Все одно
|
| Наприкінці шляху доведеться розрахуватися!»
|
| До сльоз я глух і до прохань глух
|
| У полювання бійка мені, ох як у полювання!
|
| І хочеш, друже, не хочеш, друже, —
|
| Плати за рахунком, друже, плати за рахунком!
|
| А життя майне, як у німому кіно, —
|
| Мені добре, мені хочеться сміятися, —
|
| А лічильник — клацання так клацання, — так все одно
|
| Наприкінці шляху доведеться розрахуватися… |