| Ах, рідна сторона,
|
| Скільки в тебе не нишпорю,
|
| Лобним місцем ти червона
|
| Так мотузкою склизкою ...
|
| А повішеним сам диявол-сатана
|
| Голи п'яти лиже.
|
| Сміх, досада, мати чесна!
|
| Ні пожити, ні вижити!
|
| Ти не вій, не плач, а смійся —
|
| Сліз-то нині не вибачать.
|
| Наскільки мотузочка ні вейся,
|
| Все одно вкоротять!
|
| Як у смутній волості,
|
| Лютий, злій губернії
|
| Випадали молодцю
|
| Всі шипи та терни.
|
| Він образи зачерпнув, зачерпнув
|
| Повні жмені,
|
| Ну, а горя, що сьорбнув, —
|
| Не буває гірше.
|
| Пий отру, хоч залийся!
|
| Благо, грошей не беруть.
|
| Наскільки мотузочка ні вейся,
|
| Все одно звеєшся в батіг!
|
| Все одно звеєшся в батіг!
|
| Гонить невдах
|
| По світу з торбинкою.
|
| Життя тече між пальчиками
|
| Павутинкою тонкою.
|
| А яких спричинило, спричинило
|
| Лихою дорогою—
|
| Гнійним вітром волокло
|
| Прямо в остроги.
|
| Тут на милість не сподівайся—
|
| Стиснути зуби, та терпіти!
|
| Наскільки мотузочка ні вейся —
|
| Все одно звеєшся в батіг!
|
| Ах, рідна сторона,
|
| Скільки в тебе не нишпорю,
|
| Лобним місцем ти червона
|
| Так мотузкою склизкою ...
|
| А повішеним сам диявол-сатана
|
| Голи п'яти лиже.
|
| Сміх, досада, мати чесна!
|
| Ні пожити, ні вижити!
|
| Ти не вій, не плач, а смійся —
|
| Сліз-то нині не вибачать.
|
| Наскільки мотузочка ні вейся,
|
| Все одно вкоротять!
|
| Вночі думи моторошні.
|
| Теслярі не мешкають.
|
| Не встигнути до заутрені
|
| Боляче рано вішають.
|
| Ти про цього не жалі, не жалі, —
|
| Що тобі відстрочка!
|
| А на мотузку твоїй
|
| Немає жодного вузлика.
|
| Краще ляж та обігрійся —
|
| Я, мовляв, страти не просплю…
|
| Наскільки мотузочка ні вейся —
|
| А звеєшся ти в петлю! |