| Я йду до Чапел-Хілл, якщо ви шукаєте
|
| Я викрався, як злодій уночі
|
| Я їду глухими дорогами крізь безкрайні дуби
|
| Йдучи все далі й далі від поля зору
|
| Я хлопчик у шкільному будинку
|
| Так самотній у загубленому селі
|
| І якщо ви захочете прийти, знайдіть мене там
|
| О, це може бути важкою поїздкою
|
| Ох… це повинно полегшити вам
|
| Ох… це повинно полегшити вам
|
| Люди тут не схожі на вас
|
| Я не хочу, щоб вони були
|
| Вони вирощують питну воду — настільки ніжну й прозору
|
| І вони виявили в мені кохану
|
| Так, вони виявили кохану в мені
|
| Я не схожий на хлопця, якого ти пам’ятаєш
|
| Я розслаблений і задоволений
|
| Я змирився з об’єктом невдачі
|
| Відкидаючи минулий душевний біль
|
| Ох… це повинно полегшити вам
|
| Ох… це повинно полегшити вам
|
| Я ходив до Чапел-Хілл, якщо вас попросять
|
| Скажіть їм, що я бажав би, щоб вони були тут
|
| Не від них я намагався втекти
|
| Але я мріяв про неясне майбутнє
|
| І якщо хтось захоче переслідувати мене
|
| Імовірно, це не принесе їм користі
|
| Тому що причина, чому я тут, та сама причина, що й я
|
| Був той, кого вони ніколи не розуміли
|
| Ох… це повинно полегшити вам
|
| Ох… це повинно полегшити вам
|
| ох... |