| Ей, мама, я погиб на войне,
| Їй, мамо, я загинув на війні,
|
| На рассвете, когда над землею вставал новый день.
| На світанку, коли над землею вставав новий день.
|
| Мои легкие приняли пулю на вздох, отдали ей кровь.
| Мої легені прийняли кулю на зітхання, віддали їй кров.
|
| Сердце сказало: Прощай! | Серце сказало: Прощай! |
| улетавшей душе.
| відлітали душі.
|
| Ей, мама, я погиб на войне,
| Їй, мамо, я загинув на війні,
|
| Ето было вчера, а сегодня я предан земле.
| Це було вчора, а сьогодні я відданий землі.
|
| На закате быть может тот, кем я убит, упадет и обнимет твердь,
| На заході може бути той, ким я вбитий, впаде і обійме твердь,
|
| И к нему подлетит и возьмет с собой смерть.
| І до нього підлетить і візьме з собою смерть.
|
| Видишь, строи уносятся в рай!
| Бачиш, строї відносяться в рай!
|
| Мама, скажи нам Гоод Буы,
| Мамо, скажи нам Гоод Буи,
|
| Мама, скажи мне Прощай.
| Мамо, скажи мені Прощавай.
|
| Мама, немного поплачь обо мне.
| Мамо, трохи поплач про мене.
|
| Ей, мама, я погиб на войне.
| Їй, мамо, я загинув на війні.
|
| Ей, мама, нас убили в войне,
| Їй, мамо, нас убили у війні,
|
| Наши стоны запутает ветер в осенней лисве.
| Наші стогони заплутає вітер в осінньому лісі.
|
| Наши слезы прольются дождями на землю, а солнце их высушит,
| Наші сльози проллються дощами на землю, а сонце їх висушить,
|
| Наши слова провоют собаки луне.
| Наші слова провають собаки місяць.
|
| А все наши слова провоют собаки луне.
| А всі наші слова провають собаки місяцю.
|
| Эй, мама, я погиб на войне. | Гей, мамо, я загинув на війні. |