Переклад тексту пісні Улица Ленина. 20 лет спустя - Фёдор Чистяков, F4BAND

Улица Ленина. 20 лет спустя (оригінал)

Ты спросишь меня, почему иногда я молчу?
Почему не смеюсь и не улыбаюсь?
Просто серьезную вещь я поведать хочу —
Историю жизни своей рассказать собираюсь.
Как меня мама зачала на улице Ленина,
Как меня там зарубало время от времени.
И как приобрел я синдром улицы Ленина,
И как до сих пор зарубает время от времени.
Не в ногу со всеми шагать там было не принято,
Иметь свое мнение это почти преступление,
С проклятьями в сердце песню хвалы петь в намордниках
И вместе будущность весело строить счастливую.
Вот так я и жил на улице Ленина
И горькую с горя глушил время от времени!
Вот так я и жил на улице Ленина
И горькую с горя глушил время от времени!
Съехал оттуда давно, с переменою адреса,
Чтоб все забыть словно сон и начать жизнь по-новому,
Рабство духовное сбросить и жить с новой радостью,
И обрести свободу свою и достоинство.
Время течет как река и уносится в прошлое
Живу я в свободной стране — все цивилизовано,
Но то ли чего-то не понял, а то ли мерещится.
Как будто бы все тоже самое, только по-новому…
Снова как будто стою на улице Ленина
и у меня дежа вю время от времени.
Снова как будто стою на улице Ленина
и у меня дежа вю время от времени!
Вот — думаю я, куда же попали мы?
Как хорошо, что хотя б не на улицу Сталина.
И вот я снова пою на улице Ленина
Про то, как меня зарубает время от времени…

(переклад)

Ти спитаєш мене, чому іноді я мовчу?
Чому не сміюсь і не посміхаюся?
Просто серйозну річ я повісти хочу —
Історію життя свого розповісти збираюся.
Як мене мама зачала на вулиці Леніна,
Як мене там зарубав час від часу.
І як придбав я синдром вулиці Леніна,
І як досі зарубує час від часу.
Не в ногу з усіма крокувати там було не прийнято,
Мати свою думку це майже злочин,
З прокльонами в серці пісню хвали співати в намордниках
І разом майбутнє весело будувати щасливе.
Ось так я і жив на вулиці Леніна
І гірку з горя глушив час від часу!
Ось так я і жив на вулиці Леніна
І гірку з горя глушив час від часу!
З'їхав звідти давно, зі зміною адреси,
Щоб усе забути немов сон і почати життя по-новому,
Рабство духовне скинути і жити з новою радістю,
І набути свободи своєї і гідності.
Час тече як річка і відноситься в минуле
Живу я в вільній країні — все цивілізовано,
Але чи щось чогось не зрозумів, а чи мерехтить.
Начебто все теж саме, тільки по-новому…
Знову ніби стою на вулиці Леніна
і у мені дежа вю час від часу.
Знову ніби стою на вулиці Леніна
і у мене дежа вю час від часу!
Ось — думаю я, куди потрапили ми?
Як добре, що хоча б не на вулицю Сталіна.
І ось я знову співаю на вулиці Леніна
Про те, як мене зарубує час від часу…