Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Я тебе дарю небо, виконавця - Филипп Киркоров. Пісня з альбому Я, Часть 2, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 15.03.2016
Лейбл звукозапису: Первое музыкальное
Мова пісні: Російська мова
Я тебе дарю небо(оригінал) |
Этот город меня уже просто вынудил |
Написать эти письма в прошлое. |
От тебя себя я не вылечил |
Столько лет из пустого в порожнее. |
Люди как и прежде влюбляются |
Иногда до мурашек по коже |
В жизни видимо все повторяется |
Только мы повториться не сможем. |
Ветер играет с листьями, осень диктует правила |
Мне без тебя немыслимо, это и правильно. |
Нежности недопитые уносит любовь на орбиты |
И мы друг от друга в стороны уходим в последний раз. |
Припев: |
Я тебе дарю небо, лети, |
Но помни как ты мне нужна |
В тебе одной, любовь моя. |
Я тебе дарю сердце, бери, |
Но ничего не говори |
Оно твоё, внутри меня. |
Этот город меня уже просто вынудил |
Написать эти письма в прошлое |
От тебя себя я не вылечил |
Столько лет из пустого в порожнее. |
Люди так как и прежде влюбляются |
Иногда до мурашек по коже |
В жизни, видимо, все повторяется |
Только мы повториться не сможем. |
Ветер играет с листьями, осень диктует правила |
Мне без тебя немыслимо, это и правильно. |
Нежности недопитые уносит любовь на орбиты |
И мы друг от друга в стороны уходим в последний раз. |
Припев. |
(переклад) |
Це місто мене вже просто змусило |
Написати ці листи в минуле. |
Від себе себе я не вилікував |
Стільки років із порожнього в порожнє. |
Люди як і раніше закохуються |
Іноді до мурашок по шкірі |
У житті мабуть все повторюється |
Тільки ми повторитися не зможемо. |
Вітер грає з листям, осінь диктує правила |
Мені без тебе немислимо, це і правильно. |
Ніжності недопиті забирає кохання на орбіти |
І ми друг від друга в сторони йдемо в останній раз. |
Приспів: |
Я тобі дарую небо, лети, |
Але пам'ятай як ти мені потрібна |
У тобі одній, любов моя. |
Я тобі дарую серце, бери, |
Але нічого не говори |
Воно твоє, всередині мене. |
Це місто мене вже просто змусило |
Написати ці листи до минулого |
Від себе себе я не вилікував |
Стільки років із порожнього в порожнє. |
Люди так і перш закохуються |
Іноді до мурашок по шкірі |
У житті, мабуть, все повторюється |
Тільки ми повторитися не зможемо. |
Вітер грає з листям, осінь диктує правила |
Мені без тебе немислимо, це і правильно. |
Ніжності недопиті забирає кохання на орбіти |
І ми друг від друга в сторони йдемо в останній раз. |
Приспів. |