Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Лунный гость, виконавця - Филипп Киркоров.
Дата випуску: 28.08.2019
Мова пісні: Російська мова
Лунный гость(оригінал) |
Я не живу, я в мире слёз |
От всех далёк и одинок. |
Мои слова сплошной курьёз |
Я вижу мир наискосок. |
Не людям верят, а в людей |
В дорогу прошлое зовёт. |
Мы очевидцы счастья многих идей, |
Любовь незримо нас ведёт. |
Я гость, я просто лунный дождь, |
Не бей в разбитое стекло. |
Оставь на память десять роз. |
И десять строчек про любовь. |
Не людям верят, а в людей. |
Не бей в разбитое стекло, |
Стучусь я в дом, где нет дверей. |
Я гость, я просто лунный дождь. |
Мне нужен воздух, позарез. |
С луной за полночь диалог. |
Я к совести в долги залез. |
Ох залез, и для крючка ищу предлог. |
Что могут слёзы? |
- Ничего. |
Простить, жалеть и вспоминать |
Итог не может одного, одного |
Простить, надеяться и ждать. |
Я гость, я просто лунный дождь, |
Не бей в разбитое стекло. |
Оставь на память десять роз. |
И десять строчек про любовь. |
Не людям верят, а в людей. |
Не бей в разбитое стекло, |
Стучусь я в дом, где нет дверей. |
Я гость, я просто лунный дождь. |
Не людям верят, а в людей. |
Не бей в разбитое стекло, |
Стучусь я в дом, где нет дверей. |
Я гость, я просто лунный дождь. |
(переклад) |
Я не живу, я у світі сліз |
Від усіх далекий і самотній. |
Мої слова суцільний курйоз |
Я бачу світ навскіс. |
Не людям вірять, а людей |
У дорогу минуле кличе. |
Ми очевидці щастя багатьох ідей, |
Кохання незримо нас веде. |
Я гість, я просто місячний дощ, |
Не бий у розбите скло. |
Залиш на пам'ять десять троянд. |
І десять рядків про кохання. |
Не людям вірять, а людей. |
Не бий у розбите скло, |
Стукаю я в будинок, де немає дверей. |
Я гість, я просто дощ. |
Мені потрібне повітря, позаріз. |
З місяцем за півночі діалог. |
Я до совісті у борги заліз. |
Ох заліз, і для гачка шукаю прийменник. |
Що можуть сльози? |
- Нічого. |
Вибачити, шкодувати та згадувати |
Підсумок не може одного, одного |
Вибачити, сподіватися та чекати. |
Я гість, я просто місячний дощ, |
Не бий у розбите скло. |
Залиш на пам'ять десять троянд. |
І десять рядків про кохання. |
Не людям вірять, а людей. |
Не бий у розбите скло, |
Стукаю я в будинок, де немає дверей. |
Я гість, я просто дощ. |
Не людям вірять, а людей. |
Не бий у розбите скло, |
Стукаю я в будинок, де немає дверей. |
Я гість, я просто дощ. |