Переклад тексту пісні Лунный гость - Филипп Киркоров

Лунный гость (оригінал)

Я не живу, я в мире слёз
От всех далёк и одинок.
Мои слова сплошной курьёз
Я вижу мир наискосок.
Не людям верят, а в людей
В дорогу прошлое зовёт.
Мы очевидцы счастья многих идей,
Любовь незримо нас ведёт.
Я гость, я просто лунный дождь,
Не бей в разбитое стекло.
Оставь на память десять роз.
И десять строчек про любовь.
Не людям верят, а в людей.
Не бей в разбитое стекло,
Стучусь я в дом, где нет дверей.
Я гость, я просто лунный дождь.
Мне нужен воздух, позарез.
С луной за полночь диалог.
Я к совести в долги залез.
Ох залез, и для крючка ищу предлог.
Что могут слёзы?
- Ничего.
Простить, жалеть и вспоминать
Итог не может одного, одного
Простить, надеяться и ждать.
Я гость, я просто лунный дождь,
Не бей в разбитое стекло.
Оставь на память десять роз.
И десять строчек про любовь.
Не людям верят, а в людей.
Не бей в разбитое стекло,
Стучусь я в дом, где нет дверей.
Я гость, я просто лунный дождь.
Не людям верят, а в людей.
Не бей в разбитое стекло,
Стучусь я в дом, где нет дверей.
Я гость, я просто лунный дождь.

Лунный гость (переклад)

Я не живу, я у світі сліз
Від усіх далекий і самотній.
Мої слова суцільний курйоз
Я бачу світ навскіс.
Не людям вірять, а людей
У дорогу минуле кличе.
Ми очевидці щастя багатьох ідей,
Кохання незримо нас веде.
Я гість, я просто місячний дощ,
Не бий у розбите скло.
Залиш на пам'ять десять троянд.
І десять рядків про кохання.
Не людям вірять, а людей.
Не бий у розбите скло,
Стукаю я в будинок, де немає дверей.
Я гість, я просто дощ.
Мені потрібне повітря, позаріз.
З місяцем за півночі діалог.
Я до совісті у борги заліз.
Ох заліз, і для гачка шукаю прийменник.
Що можуть сльози?
- Нічого.
Вибачити, шкодувати та згадувати
Підсумок не може одного, одного
Вибачити, сподіватися та чекати.
Я гість, я просто місячний дощ,
Не бий у розбите скло.
Залиш на пам'ять десять троянд.
І десять рядків про кохання.
Не людям вірять, а людей.
Не бий у розбите скло,
Стукаю я в будинок, де немає дверей.
Я гість, я просто дощ.
Не людям вірять, а людей.
Не бий у розбите скло,
Стукаю я в будинок, де немає дверей.
Я гість, я просто дощ.