Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Светило, виконавця - Эйсик. Дата випуску: 26.12.2009
Вікові обмеження: 18+
Мова пісні: Російська мова
Светило(оригінал) |
| Твой шатёр шаток и сер в степи, |
| Сам жалок и слеп, плачешь: «Ослепи!» |
| Падок на Свет, огонь не насытит табор век, |
| Я видел, кто вас лепил. |
| Всё есть, как он задумал, будка — не кров, цепь, |
| Демон костёр задует, и он везде теперь. |
| А мне смешно, страх мне неведом, он нем, |
| Прячет лик под капюшон. |
| Скажи, а ты зачем? |
| Кусочек дам тебе, луч как путь, ключ и суть саму, |
| Жить там, где нет бед. |
| Я блик всего лишь, но замысел ясен мне, |
| Ведь я — он, пойми, я — смысл всего. |
| Здесь годы под крышами — карцеры с мышами, |
| Видел в тени там дворы, |
| Себя нисколько за все дни не нарыл, |
| Там навесы-враги, там крыши-воры, |
| Я устал и все потуги на нет, |
| Тут есть ширма, если хочешь, если хочешь — нет. |
| Старый завет, вечность в обед, |
| Не путай светлый цвет и свет, |
| Рак поколений — мрак келий, |
| Враг озарения — брак изделий |
| Кожаных, со стержнем из смолы. |
| Тому не помочь, кто смотрит вниз, в полы, |
| Пойми, пойми, пойми... |
| Загляни внутрь меня! |
| Там страх, запрет, |
| Там Свет, там путь на век, |
| Человек, человек, человек! |
| Или калека, или падший ангел, |
| В жилах которого кипят столетия, |
| Впредь я передвигаюсь только вперёд |
| За счёт чужой смерти с Чёрным ветром! |
| По орбите в виде пыли, |
| В поле в виде стаи, на клинке и курке в виде стали, |
| Сотрясая пьедесталы, |
| Вверх вертикально над Землёй взлетая, |
| Озари мою поверхность, безупречность, |
| Светило! |
| Своей силой! |
| Да потом отпусти меня, как потоп, |
| Как последний патрон, вслед по тропам к бессильным! |
| (переклад) |
| Твій намет шаток і сірий у степу, |
| Сам жалюгідний і сліпий, плачеш: «Осліпи!» |
| Падок на Світло, вогонь не наситить табір повік, |
| Я бачив, хто вас ліпив. |
| Все є, як він задумав, будка - не дах, ланцюг, |
| Демон багаття задує, і він скрізь тепер. |
| А мені смішно, страх мені невідомий, він німий, |
| Ховає обличчя під каптур. |
| Скажи, а ти навіщо? |
| Шматок дам тобі, промінь як шлях, ключ і суть саму, |
| Жити там, де нема бід. |
| Я блик всього лише, але задум ясний мені, |
| Адже я — він, зрозумій, я сенс всього. |
| Тут роки під дахами - карцери з мишами, |
| Бачив у тіні там двори, |
| Себе анітрохи за всі дні не нарив, |
| Там навіси-вороги, там дахи-злодії, |
| Я втомився і всі потуги нанівець, |
| Тут є ширма, якщо хочеш, якщо хочеш – ні. |
| Старий завіт, вічність в обід, |
| Не плутай світлий колір і світло, |
| Рак поколінь - морок келій, |
| Ворог осяяння - брак виробів |
| Шкіряних, зі стрижнем зі смоли. |
| Тому не допомогти, хто дивиться вниз, у підлогу, |
| Зрозумій, зрозумій, зрозумій... |
| Заглянь у середину мене! |
| Там страх, заборона, |
| Там Світло, там шлях на вік, |
| Людина, людина, людина! |
| Або каліка, або занепалий ангел, |
| У жилах якого киплять сторіччя, |
| Надалі я пересуваюсь тільки вперед |
| За рахунок чужої смерті із Чорним вітром! |
| По орбіті як пилу, |
| У полі у вигляді зграї, на клинку та курці у вигляді сталі, |
| Струсаючи п'єдестали, |
| Вгору вертикально над Землею злітаючи, |
| Осяй мою поверхню, бездоганність, |
| Світило! |
| Своєю силою! |
| Та потім відпусти мене, як потоп, |
| Як останній патрон, слідом по стежках до безсилих! |