Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Obłok, виконавця - Edyta Gorniak. Дата випуску: 08.03.2002
Мова пісні: Польський
Obłok(оригінал) |
| Czasem są takie dni, kiedy smutek szepcze |
| Nie ma też w sercu mym ulubionych fraz |
| W takie dni modlitw mych wiatr unosić nie chce |
| W myślach i w oczach tkwi przyczajony strach |
| Lecz nagle ktoś mój uchwycił wzrok, zostaliśmy |
| Sami |
| I uśmiechnął się jak nie robi tego nikt |
| A oczom, co często szare są i okryte łzami |
| Oddal blask i jak lekki obłok znikł |
| A tak bardzo… |
| Wyśpiewać chcę |
| Na palcach wytańczyć chcę |
| Me serce jak dziecka śmiech radością pełne |
| I cale miłością drży |
| Chcę oddać to, co w nim tkwi |
| Więc proszę ciesz się ze mną chociaż dziś |
| Tak bardzo |
| Wyśpiewać chcę |
| Na palcach wytańczyć chcę |
| Nie będzie juz smutku cień oplatał szczęścia |
| Przede mną słoneczne dni |
| Chcę dzielić tę radość z kimś |
| Więc proszę ciesz się ze mną chociaż Ty |
| Mija czas w kroplach dni pod zasłona deszczu |
| A mój płaszcz chłodu serc nie odpędzi znów |
| Czasem brak tylu sił, by ten smutek przemóc |
| Nawet sny płaczą, bo w wyobraźni wiele luk |
| Lecz nagle ktoś mój uchwycił wzrok, zostaliśmy |
| Sami… |
| (переклад) |
| Іноді бувають дні, коли смуток шепоче |
| У моєму серці також немає улюблених фраз |
| У такі дні молитви вітер не хоче нести мій вітер |
| У моїй голові та очах таїться страх |
| Але раптом хтось попався мені на очі, ми залишилися |
| Самі |
| І посміхався, як ніхто |
| І очі, які часто сірі й залиті сльозами |
| Зняли світіння і зникли, як легка хмара |
| І так багато... |
| я хочу співати |
| Хочу танцювати на пальцях |
| Серце моє, як дитячий сміх від радості |
| І він тремтить від любові |
| Я хочу повернути те, що в ньому є |
| Тож, будь ласка, насолоджуйтесь сьогодні разом зі мною |
| Так |
| я хочу співати |
| Хочу танцювати на пальцях |
| Не буде більше смутку, тіні, обвитої щастям |
| Попереду сонячні дні |
| Я хочу поділитися з кимось цією радістю |
| Тож будь ласка, насолоджуйтесь зі мною принаймні |
| Час тече краплями днів під завісою дощу |
| І моя мантія холодних сердець більше не прожене |
| Іноді не вистачає сил подолати цей смуток |
| Навіть мрії плачуть, бо в уяві багато прогалин |
| Але раптом хтось попався мені на очі, ми залишилися |
| Самі… |