Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Десантная, виконавця - Дмитрий Хмелёв. Дата випуску: 12.09.2021
Мова пісні: Російська мова
Десантная(оригінал) |
| Прости, прощай, любимая сторонушка |
| И за спиной остался отчий дом. |
| Ты жди и знай, вернусь к тебе Алёнушка |
| В тельняшке да в берете голубом. |
| Ты не тужи, тебе судьба насыпала, |
| Под сердцем всё ж носить дитё моё. |
| А мне служить, мне честь такая выпала, |
| не посрамить отечество своё. |
| Пути лежат предгорьями да скалами |
| И как змея коварен наш маршрут. |
| Конечно жаль, не пригодится стало быть, |
| Армейский мой десантный парашют. |
| Пусть «дух» хитёр под каждым камнем клятую, |
| Он сеет смерть, чтоб враз, наверняка. |
| А я сапёр, из триста сорок пятого |
| Гвардейского десантного полка. |
| Насквозь глядеть и чуять козни ворога, |
| Как дед с отцом, чтоб свой берет носить. |
| Его надеть не довелось Суворову, |
| Он тоже был десантником, как пить. |
| Меня поймут, семья, вестимо, главное, |
| Хоть жизнь, хоть смерть — не опозорим честь. |
| А посему, чтим братство наше славное |
| Так было и так будет, и так есть. |
| Эх, пой, вещай, родимая сторонушка! |
| Не чуя ног, завидя отчий дом, |
| Как обещал, вернулся я, Алёнушка, |
| В тельняшке да в берете голубом. |
| (переклад) |
| Пробач, прощавай, улюблена сторона |
| І за спиною залишився батьковий будинок. |
| Ти чекай і знай, повернусь до тебе Оленка |
| У тільнику та в береті блакитним. |
| Ти не тужи, тобі доля насипала, |
| Під серцем все ж таки носити дитя моє. |
| А мені служити, мені честь така випала, |
| не осоромити свою батьківщину. |
| Шляхи лежать передгір'ями та скелями |
| І як змія підступний наш маршрут. |
| Звичайно шкода, не знадобиться так, |
| Армійський мій десантний парашут. |
| Нехай «дух» хитрує під кожним каменем кляту, |
| Він сіє смерть, щоб напевно. |
| А я сапер, із триста сорок п'ятого |
| Гвардійського десантного полку. |
| Наскрізь дивитися і чути підступи ворога, |
| Як дід із батьком, щоб свій бере носити. |
| Його надіти не довелося Суворову, |
| Він також був десантником, як пити. |
| Мене зрозуміють, сім'я, звичайно, головне, |
| Хоч життя, хоч смерть — не ганьбимо честь. |
| А тому, шануємо наше славне братство |
| Так було і так буде і так є. |
| Ех, співай, віщи, рідна сторона! |
| Не чуючи ніг, побачивши батьківський будинок, |
| Як обіцяв, повернувся я, Оленко, |
| У тільнику та в береті блакитним. |