Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Те, кто спаслись, виконавця - DIGIMORTAL. Пісня з альбому Сто ночей, у жанрі Индастриал
Дата випуску: 05.03.2013
Лейбл звукозапису: Digimortal
Мова пісні: Російська мова
Те, кто спаслись(оригінал) |
Я, если честно, хочу чтобы ты не увидел смерти больших городов |
Я, очень сильно, пытаюсь остаться героем твоих удивительных снов |
Сколько еще очерненных прогрессом картин ты увидишь в моих глазах |
Я покажу тебе как среди пепла и стали пульсирует новая кровь |
Шепот развалин и пение ветра станут теперь твоей музыкой дней |
Ноты жестокости и униженья услышишь ты в шуме кислотных дождей |
Те, кто спаслись, покидают селенья и растворяются в бездне ночей |
Время настало, и твое решенье заставит жить дальше остатки людей |
Ты остаешься жить |
На планете земля |
И в тебя никто не верит |
Ты не будешь смерти ждать |
Заставляя себя |
В поисках мечты сжигать мосты и двери |
В бескрайней пустыне метала и нефти нет места для маленькой части тепла |
Которое людям дарила природа, пытаясь сказать что она не права |
Пытался и ты рассказать ей, что ветер способен помочь тебе ровно дышать, |
Но криком в песок ты выплевывал пепел на землю в которой остался лежать |
Те, кто спаслись! |
Ты остаешься жить |
На планете земля |
И в тебя никто не верит |
Ты не будешь смерти ждать |
Заставляя себя |
В поисках мечты сжигать мосты и двери |
(переклад) |
Я, якщо чесно, хочу щоб ти не побачив смерті великих міст |
Я, дуже сильно, намагаюся залишитися героєм твоїх дивовижних снів |
Скільки ще очорнених прогресом картин ти побачиш в моїх очах |
Я покажу тобі як серед попелу і стали пульсує нова кров |
Шепіт руїн і спів вітру стануть тепер твоєю музикою днів |
Ноти жорстокості та приниження почуєш ти в шумі кислотних дощів |
Ті, хто врятувалися, покидають селища і розчиняються в безодні ночей |
Час настав, і твоє рішення змусить жити далі залишки людей |
Ти залишаєшся жити |
На планеті Земля |
І в тебе ніхто не вірить |
Ти не будеш смерті чекати |
Примушуючи себе |
У пошуках мрії спалювати мости і двері |
У безкрайній пустелі металу і нафти немає місця для маленької частини тепла |
Яке людям дарувала природа, намагаючись сказати, що вона не права |
Намагався і ти розповісти їй, що вітер здатний допомогти тобі рівно дихати, |
Але криком у пісок ти випльовував попіл на землю в якій залишився лежати |
Ті, хто врятувався! |
Ти залишаєшся жити |
На планеті Земля |
І в тебе ніхто не вірить |
Ти не будеш смерті чекати |
Примушуючи себе |
У пошуках мрії спалювати мости і двері |