| Горю, я горю. |
| Навколо мене танцює полум’я
|
| Небо червоно-біле. |
| Але, як не дивно, я не відчуваю тепла
|
| І тоді я усвідомлюю, що помер
|
| Немає м’яса для обсмаження. |
| У цім царстві вогню
|
| У неосяжних стовпах полум’я вежі з обвугленої та почорнілої кістки
|
| На обрії великий звір літає дракон із сімома головами
|
| У царстві вогню — Звір наближається — В царстві вогню
|
| Як хор, я чую крики нескінченно замучених душ
|
| Жорстокий гімн кошмару, який насувається
|
| Ніби єдина причина їхнього існування — хвалити цей злий жах
|
| І палаючими очима дракон торкнувся вогняної землі
|
| Інстинктом років битви я потягнувся до свого леза, але його не було
|
| Зрештою, лише мій дух увійшов у це царство вогню
|
| (Промова повії)
|
| «Ласкаво просимо туди, де горять духи, це місце має незліченні імена. |
| Пекло чи Аїд,
|
| Ніфельхейм, це вічна прірва
|
| Мені стільки ж років, як і людська раса. |
| Я спокусив першого короля і став
|
| перша королева
|
| Я зачарував імператорів і лордів у всі часи
|
| Я те те, що обиджує тисяча сердець
|
| Семиголова повія
|
| Ти, мій милий смертний, будеш моїм обранцем
|
| Я пошлю вас у плавання океанами часу й долі
|
| Там, де стикаються світи, ти будеш їздити
|
| І твоїм першим подарунком буде безсмертя
|
| Я те те, що обиджує тисяча сердець
|
| Семиголова повія
|
| Поверніться на землю зараз, ваша плоть знову виросла
|
| І твоє серце тепер сформовано в кам’яне серце..."
|
| (Вихор зірок у чорній ночі
|
| Це привело мене сюди знову оточує мій дух, і я відчуваю, ніби падаю…) |