Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Сказки, виконавця - Дайте танк (!). Пісня з альбому Человеко-часы. Deluxe Version, у жанрі Местная инди-музыка
Дата випуску: 01.10.2020
Лейбл звукозапису: Дмитрий Мозжухин
Мова пісні: Російська мова
Сказки(оригінал) |
Не ешь эти ягоды, ягоды волчьи |
И нюхать не надо — отвалится нос |
Подумай об этом как следует |
Думать советую молча |
Я тоже не верил, пока не подрос |
Когда у тебя под ногами квадраты |
Ходи по ним, не наступая на швы |
Один человек наступил |
И пропал на неделю куда-то |
Потом его встретили без головы |
И это не сказки — такие мрачные края |
Одним лишь видом вызывают испуг |
Угрюмые краски могу разбавить только я |
Навеки твой, воображаемый друг |
Здесь небезопасно |
Здесь небезопасно |
Здесь небезопасно |
Здесь |
Забиты гвоздями оконные рамы |
Завешаны тряпками все зеркала |
И свечи не стоило жечь |
Ради вызова пиковой дамы |
Гаси их скорее, пока не пришла |
Всего полчаса до рассвета осталось |
По полу стучи, если падает нож |
Я тоже считал, что родители врут, |
А потом оказалось — |
Они просто путают правду и ложь |
Но это не сказки — такие мрачные края |
Одним лишь видом вызывают испуг |
Угрюмые краски могу разбавить только я |
Навеки твой, воображаемый друг |
Ведь это не сказки — в них нет ни одного листа |
О том, как видеть в каждой мелочи знак |
Такие вот сказки передают из уст в уста |
Не просто так |
Здесь небезопасно |
Здесь небезопасно |
Здесь небезопасно |
Здесь |
(переклад) |
Не їж ці ягоди, ягоди вовчі |
І нюхати не треба — відвалиться ніс |
Подумай про це як слід |
Думати раджу мовчки |
Я теж не вірив, поки не підріс |
Коли у тебе під ногами квадрати |
Ходи по них, не наступаючи на шви |
Одна людина настала |
І пропав на тиждень кудись |
Потім його зустріли без голови |
І це не казки — такі похмурі краї |
Одним лише виглядом викликають переляк |
Похмурі фарби можу розбавити тільки я |
Навіки твій, уявний друг |
Тут небезпечно |
Тут небезпечно |
Тут небезпечно |
Тут |
Забиті цвяхами віконні рами |
Завішані ганчірками усі дзеркала |
І свічки не варто палити |
Заради виклику пікової жінки |
Гаси їх скоріше, поки не прийшла |
Усього півгодини до світанку залишилося |
Наполовину стукай, якщо падає ніж |
Я теж вважав, що батьки брешуть, |
А потім виявилося |
Вони просто плутають правду і брехню |
Але це не казки — такі похмурі краї |
Одним лише виглядом викликають переляк |
Похмурі фарби можу розбавити тільки я |
Навіки твій, уявний друг |
Адже це не казки — в них немає жодного листа |
Про тому, як бачити в кожній дрібниці знак |
Такі ось казки передають із вуст у вуста |
Не просто так |
Тут небезпечно |
Тут небезпечно |
Тут небезпечно |
Тут |