| Я ніколи не знав, що бачу біль і печалі
|
| Те, що ти ховаєш у своєму розумі й глибоко в душі
|
| Тож тепер пробачте, що я тримаю ключ до твого серця
|
| І ту тугу, яка забрала мене так далеко, далеко
|
| І як я відчуваю в собі силу, щоб продовжити
|
| Саме тоді я розумію, що наш час тільки почався
|
| Іноді, коли настає темрява, я лежу без сну з відкритими очами
|
| Широкий. |
| Ви не можете зупинити мою спрагу помсти
|
| Я звільняю мій дух, світанок тримає мене у своїх глибоких обіймах
|
| Із сутінків моя душа встане
|
| У мені є мрія, яка ніколи не вмирає
|
| Ця пекуча лихоманка виносить мене на відкрите небо
|
| Тепер ми відлітаємо на пошук Eternia
|
| Прощай з болем і смертю, прощай зі злим подихом
|
| І коли ми відлітаємо, то знайдемо Eternia
|
| Далі крізь проливний дощ і крізь шалене полум’я
|
| Ми летимо до неба
|
| Далі крізь шалений вогонь, до поля бою
|
| Я знаю, хто ти, я покажу тобі свою силу
|
| Через безплідну пустку грім і блискавка
|
| На ногах я їду по небу, яке пожираю
|
| Летаючи на крилах люті, виживають лише сильні
|
| Слабких буде знищено сталевим бажанням
|
| Глибоко в моєму серці сходить почорніле сонце
|
| Що світить на віки вічні, несе муки і вогонь
|
| У мені є мрія, яка ніколи не вмирає
|
| Ця пекуча лихоманка виносить мене на відкрите небо
|
| Тепер ми відлітаємо на пошук Eternia
|
| Прощай з болем і смертю, прощай зі злим подихом
|
| І коли ми відлітаємо, то знайдемо Eternia
|
| Далі крізь проливний дощ і крізь шалене полум’я
|
| Ми летимо до неба
|
| Крила ворона несуть мене крізь біль
|
| Пронеси мене крізь вітер і дощ
|
| Коли лихоманка бере контроль
|
| У моєму серці й у моїй душі
|
| Наш час почався, і я не буду сам |