| Коли розлючене небо відкриває свой рот,
|
| І прокладає дощовий пояс від півночі до півдня;
|
| Закрий вікна і закрий усі двері,
|
| І моліться за тих людей, які падають на скелясті береги.
|
| І коли голодна дорога вказує пальцем на твоє серце,
|
| І каже: «Незнайомець йдіть за мною, я покажу вам, з чого почати;»
|
| Ну, не робіть руху ліворуч чи праворуч чи їх
|
| Гончі здобудуть вас, пошлють бігти, кричати
|
| Бурхлива ніч.
|
| І однієї вітряної ночі, мерехтливе світло, привернуло ангела, що проходив повз, коли вона летіла; |
| вона прийшла до
|
| У дверях, і там вона побачила молодого солдата, який плакав, коли вмирав від поранення війни.
|
| Тоді ангел Господній прийняв образ дівчини,
|
| І став навколішки біля хлопця і сказав: «Я допоможу тобі в той інший світ
|
| О, упокій свою втомлену душу, поклади свою голову на моє плече,
|
| Притисни свою тремтячу руку в моїй, поки ця ніч не закінчиться,
|
| Бо цей диявол хоче, щоб ви, але ви солдат, і з Другом на твоєму боці, не потрібно ховатися, поки бій не закінчиться…»
|
| На на на о господи в цю вітряну ніч
|
| На на на о господи в цю вітряну ніч.
|
| Тож якщо вам потрібна допомога, вітраної ночі не забудьте залиште свічку горіти, щоб друг бачив світло; |
| вас може шукати незнайомець, а це може бути ангел
|
| Господь прийшов, щоб принести вам кращі новини;
|
| Вітряної ночі…
|
| На на на о господи в цю вітряну ніч…
|
| О, почуй мене, почуй мене, Господи, о, Господи, у мою вітряну ніч…
|
| О, почуй мене, Господи, о, Господи, у мою вітряну ніч. |