| Скільки разів я можу дивитися в твої очі,
|
| І сказати, що мені нема чого дати?
|
| І скільки разів я маю прокидатися вночі
|
| З мріями про те, як ви живете?
|
| Ну, я чую, як ти плачеш у тиші,
|
| Я бачу тебе, загублену в темряві,
|
| І я поруч із тобою, звернись до мене зараз,
|
| Сьогодні ввечері в цьому серці є місце;
|
| Так багато людей у всьому світі
|
| Живуть у болі й відчаї,
|
| І так багато тягнуться за рукою, яка може допомогти,
|
| Все ще нікому не дзвонить;
|
| Ну, я чую, як ти плачеш у тиші,
|
| Я бачу, як ти заблукав у темряві,
|
| І я поруч із тобою, звернись до мене зараз,
|
| Сьогодні ввечері в цьому серці є місце;
|
| Є частина кожного
|
| Це не бачить і не чує, тому що ми не хочемо знати,
|
| Але десь є більше серце
|
| це доступне для всіх нас, місце, куди можна поїхати;
|
| У житті так багато, хто потребує руки допомоги,
|
| Хтось, хто може зцілити біль;
|
| Так, я чую, як ти плачеш у тиші,
|
| Я бачу тебе, ти заблукав у темряві,
|
| І я поруч із тобою, звернись до мене зараз,
|
| Сьогодні ввечері є місце в цьому серці,
|
| Сьогодні ввечері є місце в цьому серці,
|
| Сьогодні ввечері є місце в цьому серці. |