Переклад тексту пісні Запах сирени - ChipaChip

Запах сирени (оригінал)

Под игру пьяных джазменов, на краю холодной Вселенной —
Тут куча эмоций сейчас в мэмах, но смысл терялся в сиренах.
Так пьянил запах сирени, бурлила молодость в венах —
Думалось: так будет всё время, но всё пролетело мгновенно.
Грузом весьма тяжеленным
На фон ложился плавно Джон Ленон;
И вроде ни о чём не жалел,
Но тоска залезла под кожу тленом.
В этом муравейнике опять громкий шум,
Но я всё же о чём-то пишу, что-то пою
Куда-то бегу, по разным путям,
Но к одному тупику.
Остаюсь тут, пока все валят на перекур —
Прошлого пыль берегу.
Все твердят о том, сколько мол в мире кур —
А мне лишь бы не гас творческий перегуд.
Больше не тру всем, что всё very good,
Мозгу чаще нужен reboot.
Смотрю ей в глаза, — и нет важней атрибута,
Пока лилипуты ищут себя внутри Будду.
Громко молчат снова эти трибуны.
Каждого умача шлю в голос на три буквы.
Я жёстче палача, рублю тут теперь будни.
Уже не трипую, и чужд как-то буль мне.
Припев:
Это всё было недавно, ностальжи — как тяжкая травма —
С «совковых» чёрно-белых экранов попсово многословная драма.
Под драмы лёг протяжный сопрано, и зрители кричали все «Браво!»,
Ведь думали, что всё постанова, без мысли, то что было всё правда.
Это всё было недавно, ностальжи — как тяжкая травма —
С «совковых» чёрно-белых экранов попсово многословная драма.
Под драмы лёг протяжный сопрано, и зрители кричали все «Браво!»,
А я снова бежал в никуда, опустив капюшон, как забрало.
Зациклен итог, между гипербол он ли не тот.
Снова встал не там как влитой, а там где надо only не тот.
Всё упрётся в новый урок, в бездне дворов нажатый курок,
Где самый последний герой, ночной покров несёт тлен и рок.
С улыбкой мы встречаем вновь беды,
Сведя все на ноль амперы;
Теряясь среди драм и комедий,
Хотим принять крайние меры.
Швыряя в пустоту акапеллы,
Безликие псевдопремьеры.
Дорожим так не умело,
Совсем не тех ставим в примеры.
Веет ночной прохладой блок.
Пока верим мы — значит тут раж и тепло;
Значит — ещё прочнее стал наш оплот.
Время запрёт в экипажи плоть,
Показав нам пропаж эпилог.
Оставив в зеркале впавший белок —
Шепнёт, что ты не кто иной, как павший пилот.
Припев:
Это всё было недавно, ностальжи — как тяжкая травма —
С «совковых» чёрно-белых экранов попсово многословная драма.
Под драмы лёг протяжный сопрано, и зрители кричали все «Браво!»,
Ведь думали, что всё постанова, без мысли, то что было всё правда.
Это всё было недавно, ностальжи — как тяжкая травма —
С «совковых» чёрно-белых экранов попсово многословная драма.
Под драмы лёг протяжный сопрано, и зрители кричали все «Браво!»,
А я снова бежал в никуда, опустив капюшон, как забрало.

Запах сирени (переклад)

Під гру п'яних джазменів, на краю холодного Всесвіту.
Тут купа емоцій зараз у мемах, але сенс губився в сиренах.
Так п'янив запах бузку, вирувала молодість у венах.
Думалося: так буде весь час, але все пролетіло миттєво.
Вантажею дуже важким
На фон лягав плавно Джон Ленон;
І начебто ні що не жалкував,
Але туга залізла під шкіру тліном.
У цьому мурашнику знову гучний шум,
Але я все ж про чомусь пишу, щось співаю
Кудись біжу, по різних шляхах,
Але до одного глухого кута.
Залишаюся тут, поки всі валять на перекур.
Минулого пил березі.
Всі твердять про тому, скільки мовляв у світі кур —
А мені тільки би не гас творчий перегуд.
Більш не тру всім, що все very good,
Мозку частіше потрібний reboot.
Дивлюся їй в очі, — і немає важливішого за атрибут,
Поки що ліліпути шукають себе всередині Будди.
Гучно мовчать ці трибуни.
Кожного умача шлю в голос на три літери.
Я жорсткіший за кат, рублю тут тепер будні.
Вже не трипу, і чуж якось буль мені.
Приспів:
Це все було нещодавно, ностальжі — як тяжка травма —
Із «совкових» чорно-білих екранів попсово багатослівна драма.
Під драми ліг протяжний сопрано, і глядачі кричали все «Браво!»,
Адже думали, що все ухвала, без думки, те, що було все правда.
Це все було нещодавно, ностальжі — як тяжка травма —
Із «совкових» чорно-білих екранів попсово багатослівна драма.
Під драми ліг протяжний сопрано, і глядачі кричали все «Браво!»,
А я знов біг у нікуди, опустивши капюшон, як забрало.
Зациклений підсумок, між гіперболом він не той.
Знову встав не там як влитий, а там де треба тільки не той.
Все впреться в новий урок, у безодні дворів натиснутий курок,
Де останній герой, нічний покрив несе тлін і рок.
З посмішкою ми зустрічаємо знову лиха,
Звівши все на нуль ампери;
Втрачаючись серед драм і комедій,
Хочемо вжити крайніх заходів.
Шпуряючи в порожнечу акапелли,
Безликі псевдопрем'єри.
Дорожимо так не вміло,
Зовсім не тих ставимо в приклади.
Віє нічний прохолодою блок.
Поки що віримо ми — значить тут раж і тепло;
Значить ще міцніше став наш оплот.
Час запрє в екіпажі плоть,
Показавши нам зникнення епілогу.
Залишивши в дзеркалі білок, що впав,—
Шепне, що ти не хто інший, як полеглий пілот.
Приспів:
Це все було нещодавно, ностальжі — як тяжка травма —
Із «совкових» чорно-білих екранів попсово багатослівна драма.
Під драми ліг протяжний сопрано, і глядачі кричали все «Браво!»,
Адже думали, що все ухвала, без думки, те, що було все правда.
Це все було нещодавно, ностальжі — як тяжка травма —
Із «совкових» чорно-білих екранів попсово багатослівна драма.
Під драми ліг протяжний сопрано, і глядачі кричали все «Браво!»,
А я знов біг у нікуди, опустивши капюшон, як забрало.