Переклад тексту пісні В родных катакомбах - ChipaChip

В родных катакомбах (оригінал)

я прохожу старый сквер
скучал очень сильно по ним в Москве
хорошо там, где нас нет
наша life - есть кювет
важно остаться в ней на скилле
пока на найках ещё летает твой скелет
прохожу старый сквер, он о многом опять напомнит
подарит строчек, с лихвой, на целый альбом мне
намёк, что прежними не стать, сделает больно
нам довелось сюда вылезти из подполья
раньше в погоне за мечтами, сейчас же за модой
оставлю на микро молодость a.k.a шиза модерн
щас руки с ней в замок, а раньше на кнопки - замуты
форточки вряд ли уступали там трубам заводов
в старой панельке зажгу абажур, в глянцевом мире выкупай меня по типажу
я этой лирики ведь всей ещё тот обожун, и пока есть хоть одни уши - я не ухожу
этот город в котором, сплин, что так дорог
ведёт по коридорам, где кенты шмаль и дуры
в голове монитором, ряд дверей в кучи комнат
за которыми корни и мы любим и помним
город в котором, сплин, что так дорог
ведёт по коридорам, где кенты шмаль и дуры
в голове монитором, ряд дверей в кучи комнат
и нас любят и помнят, в родных катакомбах
им этого не понять, утро, а ты уже так помят
долбишь на трубу, где твердят, что не абонент
но это не аргумент и времени тупо нет
память о тебе - это главный мой оппонент
им этого не понять, нас садят на депрессняк всё
лица и моменты, что сегодня опять приснятся
и все эти сны, больно похожи на явь
и во всех тех ямах, мог бы зарыть быть я
в этой матрице не встретить нам Ривза Киану
не видно суши нам той памяти из океана
и мы приняли решение смириться и плыть
погружаясь ещё глубже с нажатием play...

В родных катакомбах (переклад)

я проходжу старий сквер
нудьгував дуже сильно за ними в Москві
добре там де нас немає
наша life – є кювет
важливо залишитися в ній на скілі
поки на найках ще літає твій скелет
проходжу старий сквер, він багато про що знову нагадає
подарує рядок, з лишком, на цілий альбом мені
натяк, що колишніми не стати, зробить боляче
нам довелося сюди вилізти з підпілля
раніше в гонитві за мріями, зараз же за модою
залишу на мікро молодість a.k.a шиза модерн
зараз руки з нею в замок, а раніше на кнопки - замути
кватирки навряд чи поступалися там трубам заводів
у старій панельці запалю абажур, у глянцевому світі викупай мене за типажем
я цієї лірики всієї ще той обожун, і поки є хоч одні вуха - я не йду
це місто в якому, сплін, що так дорогий
веде коридорами, де кети шмаль і дури
у голові монітором, ряд дверей у купи кімнат
за якими коріння і ми любимо і пам'ятаємо
місто в якому, сплін, що так дорогий
веде коридорами, де кети шмаль і дури
у голові монітором, ряд дверей у купи кімнат
і нас люблять і пам'ятають, у рідних катакомбах
їм цього не зрозуміти, ранок, а ти вже так пом'ятий
довбаєш на трубу, де твердять, що не абонент
але це не аргумент і часу тупо немає
пам'ять про тебе – це головний мій опонент
їм цього не зрозуміти, нас садять на депресняк.
особи та моменти, що сьогодні знову насняться
і всі ці сни, боляче схожі на дійсність
і в усіх тих ямах, міг би закопати бути я
у цій матриці не зустріти нам Рівза Кіану
не видно суші нам тієї пам'яті з океану
і ми вирішили змиритися і плисти
поринаючи ще глибше з натисканням play...