| Де моє прое*ано сонце, ніхто не в курсі; |
| навіть я сам,
|
| Але стала так жахати ця набридла нам шиза.
|
| І руки наші за, легаліза, мир без воїн
|
| Щоб недозволено було брати і видати що ти свій.
|
| Зупинити навряд чи нас вчасно, втрачаємо дзвін
|
| Потім тупо дзвонимо, дихаємо тугою, і не чуємо три слова.
|
| Три дорогоцінні слова, знову в дне цьому на злобу
|
| Соло когось злого, хто продовжує зараз лопати
|
| Кульки, повітряні кульки, що летять вгору
|
| Коли очі ще не мерехнуть, частіше дивишся в дзеркало;
|
| І віриш там у всіх, палив уперше тут.
|
| І пам'ятаєш як ловив плюс, м'який так тупо на мінус текст.
|
| Старий під'їзд і двор спорожнів і замело снігом,
|
| А мені йти як і крутити зайвий бас нікуди.
|
| І я ще вірю любов один раз назавжди.
|
| Мені 18, нам сюди, кричать, тебе забирає в далечінь.
|
| Приспів:
|
| Моє прої*ане сонце, і я знову втрачений в хмарах;
|
| І якщо ми сюди повернемося, то лише обличчями на плакат.
|
| Моє прої*ане сонце, і я знову втрачений в хмарах;
|
| І якщо ми сюди повернемося, то лише обличчями на плакат.
|
| У моєму вельми нехитрому мирку
|
| Була весна, коли слова там тануть снігом у руці.
|
| Коли втомився, але бігу, за спину сховавши букет.
|
| Коли місця для двох, поруч, як літери «А» і «Б» в абетці.
|
| Ця ракета швидко стліє, ми подорослішаємо.
|
| Потім станемо злішим, забувши, що в один одного останні.
|
| Планували бути колись, як роки на дати
|
| Ріжуть останні шанси віру, що буде пізато.
|
| Я не прощався б ні з ким ніколи, би
|
| Жовтий жовтень, щоб у майк знову сипалися капи.
|
| Поки за вікнами капає, листя падає,
|
| Нам пак дають, він скінчиться апатія на пам'ять.
|
| Південь, птахи вже летять до тебе, поки думки на північ.
|
| Забуті всіма. |
| У масиві сірому немає порятунку.
|
| І якось стрімко, що трохи, знову, перед усіма,
|
| Що я знов сумний у таку сонячну неділю.
|
| Приспів:
|
| Моє прої*ане сонце, і я знову втрачений в хмарах;
|
| І якщо ми сюди повернемося, то лише обличчями на плакат.
|
| Моє прої*ане сонце, і я знову втрачений в хмарах;
|
| І якщо ми сюди повернемося, то лише обличчями на плакат. |