Переклад тексту пісні Дезинфекция - Честер Небро

Дезинфекция (оригінал)

Я выпил водки за твое здоровье.
На нашей скотобазе пахнет мясом,
Я видел как там грешники одели рясы.
Я вытер рукавом слюни и сопли,
Я этой музыкой себя же проклял
Там проб*ядей у алтаря и сквозь бесящих воплей
И что есть сил кричал: «Чтобы вы, с*ки, сдохли!»
В гробу я видел этих маргиналов
Это не люди — это всего лишь их аналог.
Я бы шатал их и кормил шакалов,
Чтобы шакалы не кормились с моего квартала.
И всё будет путём, всё чин по чину,
Не строй из себя Аль Пачино просто будь мужчиной.
Либо вывезешь, либо братишь — не обессудь
Тебя вывезут и п*зданут где-нибудь в лесу.
На нашей свиноферме лютый фермер,
И потому наверно зло — это не просто термин.
Черти питались, но не теми;
А мы, в этот момент стояли молча на коленях.
Но время сотрёт в нашей памяти след,
Продезинфицировав этот мир.
Я просил и для себя у лекаря рецепт,
Стоя у дверей, но он мне не открыл.
Время сотрёт в нашей памяти след,
Продезинфицировав этот мир.
Я просил и для себя у лекаря рецепт,
Стоя у дверей, но он мне не открыл.
Бог, глядя на тысячи сброшенных бомб,
Рано или поздно, но всё-таки скажет нам: «Стоп.»
И нас не будет в помине, ни имен, ни фамилий,
Нет звуков мобильных и шума автомобилей.
Путём обильных осадков эти пятна не смыть.
Желание сд*хнуть, преодолеть желание жить.
Система, как потрошитель продолжает крошить,
Но я не хотел по душам, я хотел от души.
Чтобы ружья и «Калаши» в тишь поутихли
И может кто-нибудь вникнет в суть этой х*йни,
Когда их небо рухнет — мы пирамиды воздвигнем
И на новой основе построим свой мир.
И нам не нужен: ни фарт, ни удача, ни случай;
Всё, что нам надо — у нас уже есть.
Если ты веришь иди и лучше не слушай,
Тех кто не верит — помни: черти все еще здесь.
И я в их числе, братка, не спорю я грешник,
В наших бараках праведность — это порок.
Это фальшивая нежность на куски меня режет,
И я, жду не дождусь, когда же закроется гроб.
Но время сотрёт в нашей памяти след,
Продезинфицировав этот мир.
Я просил и для себя у лекаря рецепт,
Стоя у дверей, но он мне не открыл.
Время сотрёт в нашей памяти след,
Продезинфицировав этот мир.
Я просил и для себя у лекаря рецепт,
Стоя у дверей, но он мне не открыл.

(переклад)

Я випив горілки за твоє здоров'я.
На нашій скотобазі пахне м'ясом,
Я бачив, як там грішники одягли ряси.
Я витер рукавом слини і соплі,
Я цією музикою себе прокляв
Там проб*ядей біля вівтаря і крізь біснячих зойків
І що сил кричав: «Щоб ви, с*ки, здохли!»
У труні я бачив цих маргіналів
Це не люди — це лише їх аналог.
Я би хитав їх і годував шакалів,
Щоб шакали не їли з мого кварталу.
І все буде шляхом, все чин почину,
Не буд із себе Аль Пачіно просто будь чоловіком.
Або вивезеш, або братиш—не безсудь
Тебе вивезуть і підуть десь у лісі.
На нашій свинофермі лютий фермер,
І тому напевно зло — це не просто термін.
Риси харчувалися, але не теми;
А ми, в цей момент стояли мовчки на колінах.
Але час зітре в нашій пам'яті слід,
Продезінфікувавши цей світ.
Я просив і для себе в лікаря рецепт,
Стоячи біля дверей, але він мені не відкрив.
Час зітре в нашій пам'яті слід,
Продезінфікувавши цей світ.
Я просив і для себе в лікаря рецепт,
Стоячи біля дверей, але він мені не відкрив.
Бог, дивлячись на тисячі скинутих бомб,
Рано чи пізно, але все-таки скаже нам: «Стоп.»
І нас не буде в поміні, ні імен, ні прізвищ,
Немає звуків мобільних і шуму автомобілів.
Шляхом сильних опадів ці плями не змити.
Бажання здохнути, подолати бажання жити.
Система, як потрошитель продовжує кришити,
Але я не хотів по душах, я хотів від душі.
Щоб рушниці і «Калаші» втиш затихли
І може хтось вникне в суть цієї х*йні,
Коли їхнє небо звалиться — ми піраміди спорудимо
І на новій основі побудуємо свій світ.
І нам не потрібний: ні фарт, ні удача, ні випадок;
Все, що нам треба — у нас вже є.
Якщо ти віриш іди і краще не слухай,
Тих, хто не вірить, пам'ятай: чорти все ще тут.
І я в их числі, братку, не спорю я грішник,
У наших бараках праведність — це порок.
Це фальшива ніжність на шматки мене ріже,
І я, чекаю не дочекаюсь, коли вже закриється труна.
Але час зітре в нашій пам'яті слід,
Продезінфікувавши цей світ.
Я просив і для себе в лікаря рецепт,
Стоячи біля дверей, але він мені не відкрив.
Час зітре в нашій пам'яті слід,
Продезінфікувавши цей світ.
Я просив і для себе в лікаря рецепт,
Стоячи біля дверей, але він мені не відкрив.