| Десь там за горизонтом вогняне колесо,
|
| Примушує навіть уночі згадувати твоє обличчя.
|
| Ти розчинилася ніби сон, ніби сновидіння,
|
| Поки що я розчинявся в наших відносинах.
|
| Вомуті очей твоїх, немає більше нас двох,
|
| Яскравими фарбами я малюю твій профіль.
|
| Образи в моєму сні десь там,
|
| Але не мені вранці ти заварюєш кави.
|
| Сонечко моє ясне, з ким ти
|
| Не ясно мені на якому боці планети,
|
| Балуєш наїдками поки ночами ненастними,
|
| Я в очікуванні світанку чекаю тебе серед хмар.
|
| Де ти, сонця промінь,
|
| Небо закрило на ключ наше з тобою future.
|
| Чекаю тебе серед хмар, де ж ти сонця промінь,
|
| Я прошу тебе рідна вистачить мене мучити.
|
| Ласкава моя, ніжна, але, а я
|
| Від краю до краю то ли розповсюди я.
|
| Чекаю твого тепла, де би ти не була,
|
| Незважаючи на відстань виявилася поруч.
|
| Ласкава моя, ніжна, але, а я
|
| Від краю до краю де ж ти рідна?
|
| Чекаю твого тепла, що би наші тіла
|
| Незважаючи на відстань виявилися поруч.
|
| Похолодало, зима зголодніла,
|
| Що з нами стало, що нам лишилося?
|
| На дні келиха втопити свою втому,
|
| Щоб устаканилося, що би втопталося минуле.
|
| Десь скромне, десь вульгарне,
|
| Я йду до тебе гостем не прошеним.
|
| Залишений, кинутий, складний
|
| Ти моя гарна, я твій відморожений наглухо.
|
| Приречений на тебе чекати,
|
| З-під каблука цим пилом дихати,
|
| Поки хмари продовжують бігти в нікуди.
|
| Я-я-я знову наглухо приречений на тебе чекати
|
| З-під каблука цим пилом дихати,
|
| Поки хмари продовжують бігти в нікуди,
|
| Я з тобою назавжди.
|
| Ласкава моя, ніжна, але, а я
|
| Від краю до краю то ли розповсюди я.
|
| Чекаю твого тепла, де би ти не була,
|
| Незважаючи на відстань виявилася поруч.
|
| Ласкава моя, ніжна, але, а я
|
| Від краю до краю де ж ти рідна?
|
| Чекаю твого тепла, що би наші тіла
|
| Незважаючи на відстань виявилися поруч. |