Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ik Ben Een Zoon, виконавця - Boudewijn De Groot. Пісня з альбому Achter Glas, у жанрі Поп
Дата випуску: 16.04.2015
Лейбл звукозапису: Universal Music, USM
Мова пісні: Нідерландська
Ik Ben Een Zoon(оригінал) |
Ik ben een zoon van grauwe westerstranden |
Hoewel het zand waar ik ter wereld kwam rood was gekleurd |
Daarmee voel ik ook nog steeds die vage banden |
Ze vormen het begin van wat sinds die tijd is gebeurd |
Daar was mijn moeder in het kwetsbaarst van haar leven |
Daar kreeg ze mij temidden van het uitgeteerde vuil |
En terwijl de amper levenden nog dankbaar achterbleven |
Kieperde de jap haar dode lichaam in een kuil |
Weten doe ik niets en weinig heb ik kunnen horen |
Voelen was het enige dat ik kon |
Ik heb er steeds voor moeten waken die vaagheid te verstoren |
Nooit zal ik teruggaan waar het eens begon |
Moet ik genieten van de zilverwitte stranden |
Als ik niet zien kan hoe ze weggereden werd |
Op een kar met levensresten, haar dode lege handen |
Waarmee ooit om vrede gebeden werd |
Nu sta ik hier in lichte, warme steden |
Hier sta ik en zing het allerhoogste lied |
Gezond en wel genietend van de vrede |
Maar wie mij liefhad weet dit alles niet |
Moet ik gaan naar die zachte groene velden |
En zoeken naar dat ene witte kruis |
Alleen haar naam konden ze erop vermelden |
Die weet ik al — ik blijf maar thuis |
(переклад) |
Я син сірих західних пляжів |
Хоча пісок, де я народився, був червоного кольору |
При цьому я все ще відчуваю ці нечіткі зв’язки |
Вони — початок того, що відбулося відтоді |
Моя мама була в ньому найвразливішою в своєму житті |
Там вона потрапила мене серед виснаженої бруду |
І поки ледь живі залишилися вдячними |
Японець кинув її мертве тіло в яму? |
Знаючи, що я нічого не роблю, і я міг мало чути |
Відчуття — це все, що я міг |
Мені завжди доводилося бути обережним, щоб не порушити цю невизначеність |
Я ніколи не повернуся туди, де це колись починалося |
Чи варто насолоджуватися сріблясто-білими пляжами |
Якщо я не бачу, як її прогнали |
На возі з останками життя, її мертві порожні руки |
Що колись молився за мир |
Тепер я стою світлі, теплі міста |
Ось я стою і співаю найвищу пісню |
Здоровий і насолоджуйтесь спокоєм |
Але той, хто любив мене, не знає всього цього |
Чи варто йти на ці м’які зелені поля |
І шукати цей білий хрест |
Вони могли вказати лише її ім’я |
Я це вже знаю — просто залишаюсь вдома |