Переклад тексту пісні Ik Ben Een Zoon - Boudewijn De Groot

Ik Ben Een Zoon (оригінал)

Ik ben een zoon van grauwe westerstranden
Hoewel het zand waar ik ter wereld kwam rood was gekleurd
Daarmee voel ik ook nog steeds die vage banden
Ze vormen het begin van wat sinds die tijd is gebeurd
Daar was mijn moeder in het kwetsbaarst van haar leven
Daar kreeg ze mij temidden van het uitgeteerde vuil
En terwijl de amper levenden nog dankbaar achterbleven
Kieperde de jap haar dode lichaam in een kuil
Weten doe ik niets en weinig heb ik kunnen horen
Voelen was het enige dat ik kon
Ik heb er steeds voor moeten waken die vaagheid te verstoren
Nooit zal ik teruggaan waar het eens begon
Moet ik genieten van de zilverwitte stranden
Als ik niet zien kan hoe ze weggereden werd
Op een kar met levensresten, haar dode lege handen
Waarmee ooit om vrede gebeden werd
Nu sta ik hier in lichte, warme steden
Hier sta ik en zing het allerhoogste lied
Gezond en wel genietend van de vrede
Maar wie mij liefhad weet dit alles niet
Moet ik gaan naar die zachte groene velden
En zoeken naar dat ene witte kruis
Alleen haar naam konden ze erop vermelden
Die weet ik al — ik blijf maar thuis

Ik Ben Een Zoon (переклад)

Я син сірих західних пляжів
Хоча пісок, де я народився, був червоного кольору
При цьому я все ще відчуваю ці нечіткі зв’язки
Вони — початок того, що відбулося відтоді
Моя мама була в ньому найвразливішою в своєму житті
Там вона потрапила мене серед виснаженої бруду
І поки ледь живі залишилися вдячними
Японець кинув її мертве тіло в яму?
Знаючи, що я нічого не роблю, і я міг мало чути
Відчуття — це все, що я міг
Мені завжди доводилося бути обережним, щоб не порушити цю невизначеність
Я ніколи не повернуся туди, де це колись починалося
Чи варто насолоджуватися сріблясто-білими пляжами
Якщо я не бачу, як її прогнали
На возі з останками життя, її мертві порожні руки
Що колись молився за мир
Тепер я стою світлі, теплі міста
Ось я стою і співаю найвищу пісню
Здоровий і насолоджуйтесь спокоєм
Але той, хто любив мене, не знає всього цього
Чи варто йти на ці м’які зелені поля
І шукати цей білий хрест
Вони могли вказати лише її ім’я
Я це вже знаю — просто залишаюсь вдома