Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Я вижу, виконавця - Баста. Пісня з альбому 40, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 19.11.2020
Лейбл звукозапису: Gazgolder
Мова пісні: Російська мова
Я вижу(оригінал) |
Я вижу, как плачут дети |
Я не слышу, как ангелы поют |
Мы в этот мир приходим на рассвете |
А на закате уходим в темноту |
И снова брат стреляет в брата |
И льётся братская кровь |
И продолжается война за царство |
И клянутся живые не вернуться домой |
Мы подставляем спины под плети |
Мы одинаково любим пряник и кнут |
Нас учат тому, как и в кого нужно верить |
Но их школа веры — это школа Иуд |
Я вижу, как плачут дети |
Я не слышу, как ангелы поют |
Мы в этот мир приходим на рассвете |
А на закате уходим в темноту |
Время — циничный палач, толкает в спину, торопит |
Шепчет не плачь, после смерти ты будешь, по-любому, в добром |
Даже если был проклят и подписался кровью |
Под клеветой в протоколе и приговором, ты знаешь |
Мы были рождены, чтобы нести миру свет |
Но ради наживы должны вести весь мир на смерть |
Закон и порядок берут наши жизни в залог |
Мне вчера позвонил Бог, это был последний звонок |
Он сказал: «Быть Богом для вас — это адский труд |
Быть Богом для жадных святош, |
Быть Богом для загнанных в угол Иуд» |
Он сказал: «Я в вас разочарован, моя вера угасла» |
Он повесил трубку и я понял, что прервана связь |
Принимает полицейская волна |
По ней дана команда — по нам целься и убивай |
Мой друг залип в телек, утонув в диван |
Но это мой клон, я ушел жечь и крушить, суди нас по делам |
Я надеюсь, что солнце пробьет этот свинцовый купол |
Свет вытеснит тьму и вырвет нас из серых будней |
Страх заставил нас забиться в угол |
Превратив нас в запуганных, забитых и несчастных кукол |
Правда страшна, ибо она в пику вранью |
Там, где поют ангелы — не кружить воронью |
Храню как память боль душевных ран |
Молю, вернись, вера, в наш разрушенный храм |
Пою я |
Я вижу, как плачут дети |
Я не слышу, как ангелы поют |
Мы в этот мир приходим на рассвете |
А на закате уходим в темноту |
И снова брат стреляет в брата |
И льётся братская кровь |
И продолжается война за царство |
И клянутся живые не вернуться домой |
Мы подставляем спины под плети |
Мы одинаково любим пряник и кнут |
Нас учат тому, как и в кого нужно верить |
Но их школа веры — это школа Иуд |
Я вижу, как плачут дети |
Я не слышу, как ангелы поют |
Мы в этот мир приходим на рассвете |
А на закате уходим в темноту |
Живо святоша вещает нам о святости с амвона |
Но его вера не стоит ничего без всесильного ОМОНа |
Упоротый голос с экрана вещает, что все норма |
И, мол, нам надо потерпеть еще немного |
И так из года в год |
Солнца также не видно в Богом хранимой державе |
Ржавый корабль уходит на дно |
И печального конца не избежать |
Но мы рождались, чтобы сказку сделать былью |
Но мы не дождались, ведь нас смешали с грязью и пылью |
Из позвонка в позвонок током страх и мы на коленях |
Плеть рабовладельца настигает через поколения |
Наши надежды — палач подобно живодеру, пристрели их |
И мы встретим свой последний рассвет на костре |
Мы ослепли от ядерного света |
Мы лицемерно прячем скверну |
Под маской праведного гнева |
Мы прячет малодушия мавзолей и духовных скреп |
В одной руке молот раба |
В другой — окровавленный серп |
Нам говорят, что светлое будущее не за горами |
Но я-то знаю этот пионерлагерь — |
Мы тут назагорались |
В прямом эфире высокопарная дрянь вещает Оракул |
Давай, с вещами на выход, этапом в бараки |
Этот страх в нас словно ненасытный паразит |
Он будет есть нас изнутри, пока всех не поразит |
Не измениться и не исправиться, если просто молиться и каяться |
Родина моя — хмельная бесприданница |
Я все вижу, мама |
Я вижу, как плачут дети |
Я не слышу, как ангелы поют |
Мы в этот мир приходим на рассвете |
А на закате уходим в темноту |
И снова брат стреляет в брата |
И льётся братская кровь |
И продолжается война за царство |
И клянутся живые не вернуться домой |
Мы подставляем спины под плети |
Мы одинаково любим пряник и кнут |
Нас учат тому, как и в кого нужно верить |
Но их школа веры — это школа Иуд |
Я вижу, как плачут дети |
Я не слышу, как ангелы поют |
Мы в этот мир приходим на рассвете |
А на закате уходим в темноту |
(переклад) |
Я бачу, як плачуть діти |
Я не чую, як ангели співають |
Ми в цей світ приходимо на світанку |
А на заході сонця йдемо в темряву |
І знову брат стріляє у брата |
І ллється братська кров |
І продовжується війна за царство |
І присягаються живі не повернутися додому |
Ми підставляємо спини під батоги |
Ми однаково любимо пряник і батіг |
Нас навчають, як і в кого треба вірити |
Але їхня школа віри — це школа Іуд |
Я бачу, як плачуть діти |
Я не чую, як ангели співають |
Ми в цей світ приходимо на світанку |
А на заході сонця йдемо в темряву |
Час — цинічний кат, штовхає у спину, квапить |
Шепче не плач, після смерті ти будеш, по-любому, у доброму |
Навіть якщо був проклятий і підписався кров'ю |
Під наклепом у протоколі та вироком, ти знаєш |
Ми були народжені, щоб нести світові світло |
Але заради наживи має вести весь світ на смерть |
Закон та порядок беруть наші життя у заставу |
Мені вчора зателефонував Бог, це був останній дзвінок |
Він сказав: «Бути Богом для вас – це пекельна праця |
Бути Богом для жадібних свят, |
Бути Богом для загнаних у кут Юд» |
Він сказав: «Я у вас розчарований, моя віра згасла» |
Він повісив трубку і я зрозумів, що перервано зв'язок |
Приймає поліцейська хвиля |
По ній дана команда - по нам цілься і вбивай |
Мій друг залип у телек, потонув у диван |
Але це мій клон, я пішов палити і трощити, суди нас у справах |
Я сподіваюся, що сонце проб'є цей свинцевий купол |
Світло витіснить темряву і вирве нас із сірих буднів |
Страх змусив нас забитися в куток |
Перетворивши нас на заляканих, забитих та нещасних ляльок |
Щоправда страшна, бо вона в спис брехнею |
Там, де співають ангели – не кружляти воронню |
Зберігаю як пам'ять біль душевних ран |
Молю, повернися, віро, у наш зруйнований храм |
Співаю я |
Я бачу, як плачуть діти |
Я не чую, як ангели співають |
Ми в цей світ приходимо на світанку |
А на заході сонця йдемо в темряву |
І знову брат стріляє у брата |
І ллється братська кров |
І продовжується війна за царство |
І присягаються живі не повернутися додому |
Ми підставляємо спини під батоги |
Ми однаково любимо пряник і батіг |
Нас навчають, як і в кого треба вірити |
Але їхня школа віри — це школа Іуд |
Я бачу, як плачуть діти |
Я не чую, як ангели співають |
Ми в цей світ приходимо на світанку |
А на заході сонця йдемо в темряву |
Живо святоша мовить нам про святість з амвона |
Але його віра не вартує нічого без всесильного ОМОНу |
Затятий голос з екрану мовить, що все норма |
І, мовляв, нам треба потерпіти ще трохи |
І так рік у рік |
Сонця також не видно в Богом державі, що зберігається |
Іржавий корабель йде на дно |
І сумного кінця не уникнути |
Але ми народжувалися, щоб казку зробити буллю |
Але ми не дочекалися, адже нас змішали з брудом та пилом |
З хребця в хребець струмом страх і ми на колінах |
Батоги рабовласника наздоганяє через покоління |
Наші надії — кат подібно до шкуродеря, пристрели їх |
І ми зустрінемо свій останній світанок на багатті |
Ми засліпли від ядерного світла |
Ми лицемірно ховаємо скверну |
Під маскою праведного гніву |
Ми ховаємо малодушність мавзолей і духовних скріп |
В одній руці молот раба |
В іншій — закривавлений серп |
Нам кажуть, що світле майбутнє не за горами |
Але я знаю цей піонер-табір. |
Ми тут назбиралися |
У прямому ефірі пишномовна погань мовить Оракул |
Давай, з речами на вихід, етапом у бараки |
Цей страх у нас ніби ненаситний паразит |
Він буде їсти нас зсередини, доки всіх не вразить |
Не змінитись і не виправитись, якщо просто молитися і каятися |
Батьківщина моя - хмільна безприданниця |
Я все бачу, мамо |
Я бачу, як плачуть діти |
Я не чую, як ангели співають |
Ми в цей світ приходимо на світанку |
А на заході сонця йдемо в темряву |
І знову брат стріляє у брата |
І ллється братська кров |
І продовжується війна за царство |
І присягаються живі не повернутися додому |
Ми підставляємо спини під батоги |
Ми однаково любимо пряник і батіг |
Нас навчають, як і в кого треба вірити |
Але їхня школа віри — це школа Іуд |
Я бачу, як плачуть діти |
Я не чую, як ангели співають |
Ми в цей світ приходимо на світанку |
А на заході сонця йдемо в темряву |