Переклад тексту пісні L'enfant laboureur - Barbara

L'enfant laboureur (оригінал)

Qu’on ne touche jamais aux folies, aux orages
Qui, chez moi, naissent et meurent entre passion et rage
Et que mes grands délires me fassent toujours escorte
La raison est venue, j’ai demandé qu’elle sorte
Qu’on ne décide pas de mes joies, de mes larmes
A chacun son soleil, et à chacun ses drames
Et si le noir, pour moi, est couleur de lumière
La raison, que m’importe, et qu’elle aille en enfer
Mais comment voulez-vous, qu’un enfant laboureur
Si on lui prend sa terre, fasse pousser ses fleurs
Ses fleurs?
Que jamais on n'écoute, derrière mes volets
Pour voler mon piano, pour voler mes secrets
Mes secrets sont pour vous, mon piano vous les porte
Mais quand la rumeur passe, je referme ma porte
Qu’on ne m’ordonne pas, je suis reine en mon île
Je suis femme en mon lit, je suis folle en vos villes
Et j’ai choisi mes hommes, j’ai bâti mes empires
Au diable la raison, et vivent mes délires !
Mais comment voulez-vous qu’un grand Pierrot de Lune
Ecrive des chansons, si on lui prend sa plume
Sa plume?
Qu’on ne touche jamais
Que jamais on n'écoute
Qu’on ne décide pas
Qu’on ne m’ordonne pas
Et je serai pour vous, un enfant laboureur
Qui fait vivre sa terre, pour vous offrir ses fleurs
Ses fleurs
Et vous pourrez venir, vous reposer tranquilles
Comme on donne une fleur, je vous laisse mon île
C’est comme ça que je suis, votre enfant laboureur
Je fais vivre ma terre, pour vous offrir mes fleurs
Mes fleurs
Pour vous offrir mes fleurs, mes fleurs…

L'enfant laboureur (переклад)

Ніколи не чіпайте божевілля, бурі
Хто в моєму домі народжується і вмирає між пристрастю і люттю
І нехай мої великі марення завжди супроводжують мене
Причина прийшла, я попросив, щоб вона вийшла
Щоб ми не вирішували мої радості, мої сльози
Кожному своє сонце, і кожному свої драми
І якщо чорний, для мене, це колір світла
Причина, що мені байдуже, і нехай вона йде до біса
Але як ти хочеш дитячого працівника
Якщо ми візьмемо її землю, вирощуємо її квіти
Її квіти?
Що ніхто ніколи не слухає за моїми віконницями
Вкрасти моє піаніно, вкрасти мої секрети
Мої секрети для тебе, моє фортепіано несе їх тобі
Але коли чутки проходять, я зачиняю двері
Не наказуйте мені, я королева на своєму острові
Я жінка в своєму ліжку, я божевільна у ваших містах
І я вибрав своїх людей, я будував свої імперії
До біса розум, і хай живуть мої марення!
Але як ви очікуєте чудового П'єро де Луна
Пишіть пісні, якщо візьмемо його за перо
Його ручка?
Що ми ніколи не торкаємося
Що ми ніколи не слухаємо
Не будемо вирішувати
Не наказуй мені
А я буду для вас, дитиною
Хто оживляє свою землю, щоб подарувати тобі свої квіти
його квіти
А ти можеш прийти і відпочити спокійно
Як квітку дарують, я залишаю тобі свій острів
Ось такий я, ваша трудяща дитина
Я живу свою землю, щоб подарувати тобі свої квіти
мої квіти
Запропонувати тобі мої квіти, мої квіти...