| Він пролізає крізь задні двері | 
| І він допомагає собі лікуванням пацієнтів | 
| І він любить виглядати важливим | 
| І він завжди виглядає так, ніби він імпотент | 
| І кожна історія, яку він розповідає, про життя, які він врятував | 
| Це лопата, повна бруду, коли він копає могилу | 
| І глибоко почорніла святиня, яку він залатав значком | 
| Це щастя, якого він ніколи не мав | 
| І він говорить | 
| «Нічого, тут мене знають | 
| Все добре, вони мене знають, вони мене знають». | 
| Його полум’я – це вчорашня мішура | 
| А його живіт — вітрило, яке його рухає | 
| На скелі | 
| І ви знаєте, що навіть шляхетний Дон Кіхот би | 
| Покличте його за милю на вітряк | 
| І кожної минулої неділі він позбавляється своїх гріхів | 
| І він готовий зробити все це знову | 
| І Бог не буде гніватися на вкрадені гроші | 
| Він поклав трохи в чашу для жертв | 
| І він говорить | 
| «Нічого, тут мене знають | 
| Все добре, вони мене знають, вони мене знають». | 
| Незабаром настане момент, якого чекають усі душі | 
| Так само впевнено, як Святий Петро замкне ворота | 
| Але глибоко в його гаманці лежить нова блискуча монета | 
| Тож він повертається, підморгує й каже | 
| «Нічого, тут мене знають | 
| Все добре, вони знають мене, вони знають мене | 
| Усе гаразд, тут мене знають | 
| Все добре, вони мене знають, вони мене знають». | 
| Дияволи, для брехунів, ставлять тавро на вогні | 
| І всі горять з вашим сяючим червоним ім’ям | 
| Нарешті ви прийшли до місця, де вони | 
| Знаю тебе добре |