| Він пролізає крізь задні двері
|
| І він допомагає собі лікуванням пацієнтів
|
| І він любить виглядати важливим
|
| І він завжди виглядає так, ніби він імпотент
|
| І кожна історія, яку він розповідає, про життя, які він врятував
|
| Це лопата, повна бруду, коли він копає могилу
|
| І глибоко почорніла святиня, яку він залатав значком
|
| Це щастя, якого він ніколи не мав
|
| І він говорить
|
| «Нічого, тут мене знають
|
| Все добре, вони мене знають, вони мене знають».
|
| Його полум’я – це вчорашня мішура
|
| А його живіт — вітрило, яке його рухає
|
| На скелі
|
| І ви знаєте, що навіть шляхетний Дон Кіхот би
|
| Покличте його за милю на вітряк
|
| І кожної минулої неділі він позбавляється своїх гріхів
|
| І він готовий зробити все це знову
|
| І Бог не буде гніватися на вкрадені гроші
|
| Він поклав трохи в чашу для жертв
|
| І він говорить
|
| «Нічого, тут мене знають
|
| Все добре, вони мене знають, вони мене знають».
|
| Незабаром настане момент, якого чекають усі душі
|
| Так само впевнено, як Святий Петро замкне ворота
|
| Але глибоко в його гаманці лежить нова блискуча монета
|
| Тож він повертається, підморгує й каже
|
| «Нічого, тут мене знають
|
| Все добре, вони знають мене, вони знають мене
|
| Усе гаразд, тут мене знають
|
| Все добре, вони мене знають, вони мене знають».
|
| Дияволи, для брехунів, ставлять тавро на вогні
|
| І всі горять з вашим сяючим червоним ім’ям
|
| Нарешті ви прийшли до місця, де вони
|
| Знаю тебе добре |