| Я такий самотній
|
| Я втратив усе, чого коли бажав
|
| Тільки його любов я зберегла в собі
|
| Він пішов, і моє серце стає таким холодним і порожнім
|
| Він залишив мене самого стікати кров’ю
|
| Здалеку я чую голоси в темряві
|
| Мені так сумно, я мрію про нього
|
| Навіть восени він зустрів мене на мосту вод
|
| Він тримав мене міцно, і час зупинився
|
| Цієї ночі я почувався живим
|
| Я бачив, як місяць сходить на небі
|
| Цього вечора він прийшов до мене
|
| І сказав, що любить мене більше, ніж своє життя
|
| Немає кохання, яке триває вічно
|
| Без нього моє серце плаче
|
| У ній не залишилося життя
|
| Без нього я помру
|
| Немає кохання, яке триває вічно
|
| Холод зайняв мене
|
| У ній не залишилося життя
|
| Моє серце перетворюється на камінь
|
| Немає кохання, яке триває вічно
|
| Без нього моє серце плаче
|
| У ній не залишилося життя
|
| Без нього я помру
|
| Цієї ночі я почувався живим
|
| Я бачив, як місяць сходить на небі
|
| Цього вечора він прийшов до мене
|
| І сказав, що любить мене більше, ніж своє життя
|
| Немає кохання, яке триває вічно
|
| Без нього моє серце плаче
|
| У ній не залишилося життя
|
| Без нього я помру
|
| Немає кохання, яке триває вічно
|
| Холод зайняв мене
|
| У ній не залишилося життя
|
| Моє серце перетворюється на камінь
|
| Немає кохання, яке триває вічно
|
| Без нього моє серце плаче
|
| У ній не залишилося життя
|
| Без нього я помру
|
| Тепер із вітром я просто відчуваю, що на душі стає холодніше
|
| Я мрію про нього, темрява — моє світло
|
| Я відчуваю, що вмираю, і лежу на
|
| Міст вод, де ми зустрілися
|
| Я відчуваю тут його тепло, і моя душа відлітає |