Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Les courants forts, виконавця - Arm. Дата випуску: 14.07.2013
Мова пісні: Французька
Les courants forts(оригінал) |
| Dans les courants forts on sème comme on peut |
| Dans les espaces, ils craignent quoi |
| Parler par peur de manquer de place |
| On ne fait que chuter |
| D’un trait lissé l’allure reprend |
| Comme croire que la course est maitrisée |
| Les prises se fondent et s’ajoutent à nos victoires |
| Histoire d’envoyer la prose à la fronde |
| Et qu’on rate le coche ou qu’on froisse nos proches |
| On a toujours une mesure dans la poche |
| Quantisé à la croche, voici l’ultime verset |
| Des festins, brèches de faits dans les averses |
| Et puis l’apport même infime nous appartient |
| Retient la ville, ses démons, ses rires et ses baratins |
| Pouvoir dire et pister les zones creuses |
| Des prises tristes d’aspect, de cause neutre |
| Ne regarde pas, ne retiens rien |
| Jusqu'à la toute fin |
| Ni brassard, ni témoin |
| Dormez tranquilles, fermez portes et fenêtres |
| Fermez les yeux aussi, et merci pour tout |
| Vous ne souffrirez d’aucune incidence future |
| Dans ces turbulences, on a tranché pour vous |
| Sens-tu la tourmente, sans commune mesure |
| Les eaux dorment, les réseaux mentent à tout rompre |
| Ce sont des réponses aux monstres fondements |
| Qui tout bonnement se défendent de tout manquement |
| Les vents se lèvent, laissant l’histoire en l'état |
| Insufflant leur nectar dans les tuiles |
| Et l’espoir des villes balayé d’hectares en hectares |
| Et pire dans les gestes qui suivent |
| Sens-tu la distance, l’insistance? |
| Combien sans assistance défient l’offense accrochés aux branches |
| Et s'épanchent pour décrire lentement |
| Tout un monde après retardement |
| Pointer du doigt l'étoile |
| Dix fois toucher l’toit du monde et passer au travers |
| Dans les courants forts, qu’il tombe des cordes |
| Qu'émergent des cornes sous nos pieds |
| Dans les courants forts, poussés hors des sillons |
| Mort des signaux, des sinons |
| Des morceaux d’or, de perles rares |
| Dévorent la vie son tourbillon |
| Le thème en boucle, on arpente sans broncher |
| L’envers de l’instant de grincement de porte |
| Avancer d’une case nos chants par étapes |
| Mais pressé d’atteindre et d’entendre ce qui frappe fort |
| Entend-tu nos pages, nos codes, nos sorts |
| Nos regards bien curieux sous l'écorce |
| Plein de cette clinquante énergie |
| Plié mais serein sous vingt-sept printemps |
| On ne se laisse pas porter, on laisse tout au hasard |
| Et par l’art escortés |
| On calcule peu, mal quand on essaye |
| Et que reculent ceux que nos phrases interpellent |
| Entre les reptiles et les fauves |
| Le sang qui bout, la tête glacée |
| A qui l’on destine de fausses routes |
| Que l’on ne comptera plus |
| Et puis la vue d’une plume alerte à l’instru' |
| Pointer du doigt l'étoile |
| Dix fois toucher l’toit du monde et passer au travers |
| Dans les courants forts, qu’il tombe des cordes |
| Qu'émergent des cornes sous nos pieds |
| Dans les courants forts on arpente sans broncher |
| L’envers de l’instant de grincement de porte |
| Avancer d’une case nos chants par étapes |
| Mais pressés d’atteindre et d’entendre ce qui frappe fort |
| (переклад) |
| У сильних течіях сіємо, як можемо |
| У просторах чого бояться |
| Говоріть, боячись залишитися без місця |
| Ми просто падаємо |
| Плавною лінією темп відновлюється |
| Як вірити, що раса під контролем |
| Змішується і додає до наших перемог |
| Історія відправки прози в рогатку |
| А ми пропускаємо човен або ображаємо своїх близьких |
| У нас завжди в кишені є міра |
| Квантоване до восьмої ноти, ось останній куплет |
| Застілля, порушення фактів під час злив |
| І тоді навіть найменший внесок належить нам |
| Тримайте місто, його демонів, його сміх і його фігню |
| Вміти розрізняти та відстежувати пустоти |
| Сумний вигляд уловів нейтральної причини |
| Не дивіться, нічого не стримуйте |
| До самого кінця |
| Ні пов’язки, ні свідка |
| Спіть спокійно, зачиніть двері та вікна |
| Закрийте очі і дякую вам за все |
| Ви не зазнаєте жодного впливу в майбутньому |
| У цій негаразді ми вирізаємо це для вас |
| Ви відчуваєте неспокій, непропорційний |
| Води сплять, мережі лежать до розриву |
| Це відповіді на монстрів основи |
| Які просто захищаються від будь-якої невдачі |
| Вітри піднімаються, залишаючи історію як вона є |
| Вдихаючи свій нектар в плитку |
| І надія міст змітала з гектара на гектар |
| І гірше в наступних жестах |
| Ви відчуваєте дистанцію, наполегливість? |
| Як же без сторонньої допомоги кинути виклик образі, чіпляючись за гілки |
| І виливайте описувати повільно |
| Цілий світ після затримки |
| Покажи на зірку |
| Десять разів торкнутися даху світу і пройти крізь нього |
| У сильній течії нехай падають мотузки |
| Нехай під ногами спливуть роги |
| У сильній течії, виштовхується з борозен |
| Смерть сигналів, інакше |
| Шматочки золота, рідкісні перли |
| Пожирають життя його вихор |
| Тема в петлі, крокуємо, не здригаючись |
| Зворотний бік моменту скрипу дверей |
| Поширюйте наші співи на один простір крок за кроком |
| Але хочеться простягнути руку і почути те, що важко |
| Ви чуєте наші сторінки, наші коди, наші заклинання |
| Наші дуже цікаві заглядають під кору |
| Повний цієї яскравої енергії |
| Складений, але спокійний під двадцять сімома пружинами |
| Ми не захоплюємося, ми залишаємо все на волю випадку |
| І в супроводі мистецтва |
| Ми мало розраховуємо, погано, коли намагаємося |
| І яка віддача тих, кому викликають наші вироки |
| Між плазунами і звірами |
| Кипляча кров, замерзла голова |
| Кому призначені хибні шляхи |
| Що ми більше не будемо рахувати |
| А потім на такті з’явилася тривожна ручка |
| Покажи на зірку |
| Десять разів торкнутися даху світу і пройти крізь нього |
| У сильній течії нехай падають мотузки |
| Нехай під ногами спливуть роги |
| На сильній течії крокуємо, не здригаючись |
| Зворотний бік моменту скрипу дверей |
| Поширюйте наші співи на один простір крок за кроком |
| Але хочеться простягнути руку і почути те, що важко |