Переклад тексту пісні Les courants forts - Arm, Iris, Iris, Arm

Les courants forts (оригінал)

Dans les courants forts on sème comme on peut
Dans les espaces, ils craignent quoi
Parler par peur de manquer de place
On ne fait que chuter
D’un trait lissé l’allure reprend
Comme croire que la course est maitrisée
Les prises se fondent et s’ajoutent à nos victoires
Histoire d’envoyer la prose à la fronde
Et qu’on rate le coche ou qu’on froisse nos proches
On a toujours une mesure dans la poche
Quantisé à la croche, voici l’ultime verset
Des festins, brèches de faits dans les averses
Et puis l’apport même infime nous appartient
Retient la ville, ses démons, ses rires et ses baratins
Pouvoir dire et pister les zones creuses
Des prises tristes d’aspect, de cause neutre
Ne regarde pas, ne retiens rien
Jusqu'à la toute fin
Ni brassard, ni témoin
Dormez tranquilles, fermez portes et fenêtres
Fermez les yeux aussi, et merci pour tout
Vous ne souffrirez d’aucune incidence future
Dans ces turbulences, on a tranché pour vous
Sens-tu la tourmente, sans commune mesure
Les eaux dorment, les réseaux mentent à tout rompre
Ce sont des réponses aux monstres fondements
Qui tout bonnement se défendent de tout manquement
Les vents se lèvent, laissant l’histoire en l'état
Insufflant leur nectar dans les tuiles
Et l’espoir des villes balayé d’hectares en hectares
Et pire dans les gestes qui suivent
Sens-tu la distance, l’insistance?
Combien sans assistance défient l’offense accrochés aux branches
Et s'épanchent pour décrire lentement
Tout un monde après retardement
Pointer du doigt l'étoile
Dix fois toucher l’toit du monde et passer au travers
Dans les courants forts, qu’il tombe des cordes
Qu'émergent des cornes sous nos pieds
Dans les courants forts, poussés hors des sillons
Mort des signaux, des sinons
Des morceaux d’or, de perles rares
Dévorent la vie son tourbillon
Le thème en boucle, on arpente sans broncher
L’envers de l’instant de grincement de porte
Avancer d’une case nos chants par étapes
Mais pressé d’atteindre et d’entendre ce qui frappe fort
Entend-tu nos pages, nos codes, nos sorts
Nos regards bien curieux sous l'écorce
Plein de cette clinquante énergie
Plié mais serein sous vingt-sept printemps
On ne se laisse pas porter, on laisse tout au hasard
Et par l’art escortés
On calcule peu, mal quand on essaye
Et que reculent ceux que nos phrases interpellent
Entre les reptiles et les fauves
Le sang qui bout, la tête glacée
A qui l’on destine de fausses routes
Que l’on ne comptera plus
Et puis la vue d’une plume alerte à l’instru'
Pointer du doigt l'étoile
Dix fois toucher l’toit du monde et passer au travers
Dans les courants forts, qu’il tombe des cordes
Qu'émergent des cornes sous nos pieds
Dans les courants forts on arpente sans broncher
L’envers de l’instant de grincement de porte
Avancer d’une case nos chants par étapes
Mais pressés d’atteindre et d’entendre ce qui frappe fort

Les courants forts (переклад)

У сильних течіях сіємо, як можемо
У просторах чого бояться
Говоріть, боячись залишитися без місця
Ми просто падаємо
Плавною лінією темп відновлюється
Як вірити, що раса під контролем
Змішується і додає до наших перемог
Історія відправки прози в рогатку
А ми пропускаємо човен або ображаємо своїх близьких
У нас завжди в кишені є міра
Квантоване до восьмої ноти, ось останній куплет
Застілля, порушення фактів під час злив
І тоді навіть найменший внесок належить нам
Тримайте місто, його демонів, його сміх і його фігню
Вміти розрізняти та відстежувати пустоти
Сумний вигляд уловів нейтральної причини
Не дивіться, нічого не стримуйте
До самого кінця
Ні пов’язки, ні свідка
Спіть спокійно, зачиніть двері та вікна
Закрийте очі і дякую вам за все
Ви не зазнаєте жодного впливу в майбутньому
У цій негаразді ми вирізаємо це для вас
Ви відчуваєте неспокій, непропорційний
Води сплять, мережі лежать до розриву
Це відповіді на монстрів основи
Які просто захищаються від будь-якої невдачі
Вітри піднімаються, залишаючи історію як вона є
Вдихаючи свій нектар в плитку
І надія міст змітала з гектара на гектар
І гірше в наступних жестах
Ви відчуваєте дистанцію, наполегливість?
Як же без сторонньої допомоги кинути виклик образі, чіпляючись за гілки
І виливайте описувати повільно
Цілий світ після затримки
Покажи на зірку
Десять разів торкнутися даху світу і пройти крізь нього
У сильній течії нехай падають мотузки
Нехай під ногами спливуть роги
У сильній течії, виштовхується з борозен
Смерть сигналів, інакше
Шматочки золота, рідкісні перли
Пожирають життя його вихор
Тема в петлі, крокуємо, не здригаючись
Зворотний бік моменту скрипу дверей
Поширюйте наші співи на один простір крок за кроком
Але хочеться простягнути руку і почути те, що важко
Ви чуєте наші сторінки, наші коди, наші заклинання
Наші дуже цікаві заглядають під кору
Повний цієї яскравої енергії
Складений, але спокійний під двадцять сімома пружинами
Ми не захоплюємося, ми залишаємо все на волю випадку
І в супроводі мистецтва
Ми мало розраховуємо, погано, коли намагаємося
І яка віддача тих, кому викликають наші вироки
Між плазунами і звірами
Кипляча кров, замерзла голова
Кому призначені хибні шляхи
Що ми більше не будемо рахувати
А потім на такті з’явилася тривожна ручка
Покажи на зірку
Десять разів торкнутися даху світу і пройти крізь нього
У сильній течії нехай падають мотузки
Нехай під ногами спливуть роги
На сильній течії крокуємо, не здригаючись
Зворотний бік моменту скрипу дверей
Поширюйте наші співи на один простір крок за кроком
Але хочеться простягнути руку і почути те, що важко