Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Under Azure Skies, виконавця - Anata. Пісня з альбому The Infernal Depths of Hatred, у жанрі
Дата випуску: 10.11.2012
Лейбл звукозапису: Season of Mist
Мова пісні: Англійська
Under Azure Skies(оригінал) |
Blood boils under azure skies |
A man astray, obsessed in his search |
Exploring vast lands |
Deserts of sand and stone |
Now heading for the open sea |
Where his dreams are at |
And his mind is set free |
The scornful sun burns, tears his skin |
The salt breeze tears his open eyes |
And the whirling sand will dry his throat |
But the journey must go on |
He found his call, he is now a slave |
On the mission to find his soul |
And eternity seems ever so deep |
And with every wish |
The distance seems to grow |
And then at least |
Somewhere by the horizon line |
The ocean lies mighty, calm and wide |
And just when all his strength was gone |
And all his hope was lost |
His will was strong |
And all that remained but his torn limbs |
Covered by dust |
Reaching for the distant shore |
He raises to his feet but falls |
When his feet are sore |
A painful effort like a grain of sand |
Malicious god gives him hand |
A hand that beats him to the ground |
And the cry for help echoes |
Without a sound |
Out of reach are all the visions |
About his mind set free |
The sun laughs as he kneels |
Before his destiny |
When ages of burning energy |
Flows through a peerless body |
And you experience strength |
Far beyond what you would never know |
Is when you realize that what counts |
In the end is the journey itself |
So with a smile let your struggle in pain |
Be crowned by death |
An eternity in the moment |
Is when silence screams with emptiness |
And when I felt relief |
Was when the tide washed away |
The blood of my broken limbs |
(переклад) |
Кров кипить під блакитним небом |
Людина, яка заблукала, одержима своїми пошуками |
Досліджуючи величезні землі |
Пустелі з піску та каменю |
Тепер прямуємо до відкритого моря |
Де його мрії |
І його розум звільнений |
Зневажливе сонце пече, рве шкіру |
Солоний вітер розриває його очі |
А вихровий пісок пересушить йому горло |
Але подорож має продовжуватися |
Він знайшов свій поклик, зараз — раб |
На місії віднайти його душу |
І вічність здається такою глибокою |
І з кожним бажанням |
Відстань, здається, зростає |
І тоді принаймні |
Десь біля лінії горизонту |
Океан лежить могутній, спокійний і широкий |
І якраз тоді, коли всі сили зникли |
І вся його надія була втрачена |
Його воля була сильною |
І все, що залишилося, крім його розірваних кінцівок |
Покритий пилом |
Потягнувшись до далекого берега |
Він піднімається на ноги, але падає |
Коли болять ноги |
Болісне зусилля, як піщинка |
Злий бог дає йому руку |
Рука, яка б’є його об землю |
І лунає крик про допомогу |
Без звуку |
Поза досяжністю всі бачення |
Про його розум звільнений |
Сонце сміється, коли стає на коліна |
Перед своєю долею |
Коли віки спалюють енергію |
Протікає крізь незрівнянне тіло |
І ти відчуваєш силу |
Далеко за межами того, чого ви ніколи не дізнаєтеся |
Коли ви розумієте, що це має значення |
Зрештою, сама подорож |
Тож з усмішкою дозвольте своїй боротьбі з болем |
Будь увінчаний смертю |
Вічність у моменті |
Це коли тиша кричить порожнечею |
І коли я відчула полегшення |
Було, коли приплив змив |
Кров моїх зламаних кінцівок |