Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Манечка, виконавця - Алёна Свиридова. Пісня з альбому Игра в классики, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 25.01.2018
Лейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Манечка(оригінал) |
Наш рассказ вполне серьезен: родилась в одном колхозе, расцвела подобно розе |
Манечка. |
Как ни глянь — красива очень: алы губы, сини очи, косы русы, ну, короче, |
Манечка. |
Маню часто награждали, парни все по ней страдали, старики ей вслед кричали: «Манечка!» |
Видят все талант особый, пусть-ка едет на учебу, агрономом стала, чтобы Манечка. |
Что ж, пошлем, колхоз не беден, в председательской Победе, в институт в столицу |
едет Манечка. |
Шлют подарки ей из дома, нежно пишут: «Ждем с дипломом. |
Возвращайся агрономом, |
Манечка». |
Пишут, пишут — нет ответа, едут, ищут Маню где-то, разыскали. |
Ты ли это, |
Манечка? |
Нет бровей, исчезли косы, в кукиш сбиты, цвета проса, рот желтее абрикоса. |
Манечка! |
Говорит всерьез она им: «Я, простите-ль, вас не знаю, я теперь совсем иная |
Манечка. |
Жить хочу в кругу семьи я, мне чужда периферия, не поеду — есть другие. |
Манечка! |
Мне диплом вообще не нужен, я живу на средства мужа, вам известно, |
где он служит? |
Манечка! |
Земляки на миг смутились, говорят: «Скажи на милость, что с тобою приключилось, |
Манечка?» |
Аль забыла, чья ты родом, разорвала связь с народом! |
Ну, так все, живи уродом, |
Манечка! |
Весь рассказ, ан нет морали, вы такую не видали? |
А она, возможно, в зале, Маня, Маня, Манечка! |
(переклад) |
Наша розповідь цілком серйозна: народилася в одному колгоспі, розцвіла подібно до троянди |
Манечка. |
Як ні глянь — дуже гарна: али губи, сині очі, коси руси, ну, коротше, |
Манечка. |
Маню часто нагороджували, хлопці все по неї страждали, старі їй слідом кричали: «Манечка!» |
Бачать все талант особливий, нехай їде на навчання, агрономом стала, щоб Манечка. |
Що ж, пошлемо, колгосп не бідний, у головній Перемозі, в інститут у столицю |
їде Манечка. |
Шлють подарунки їй із будинку, ніжно пишуть: «Чекаємо з дипломом. |
Повертайся агрономом, |
Манечка». |
Пишуть, пишуть — немає відповіді, їдуть, шукають Маню десь, розшукали. |
Чи це ти, |
Манечка? |
Немає брів, зникли коси, в дулю збиті, кольори проса, рот жовтіший за абрикос. |
Манечка! |
Говорить всерйоз вона їм: «Я, вибачте, вас не знаю, я тепер зовсім інша |
Манечка. |
Жити хочу в колі сім'ї я, мені чужа периферія, не поїду є інші. |
Манечка! |
Мені диплом взагалі не потрібен, я живу на кошти чоловіка, вам відомо, |
де він служить? |
Манечка! |
Земляки на мить зніяковіли, кажуть: «Скажи на милість, що з тобою трапилося, |
Манечка? |
Аль забула, чия ти родом, розірвала зв'язок з народом! |
Ну, то все, живи виродком, |
Манечка! |
Всю розповідь, а немає моралі, ви таку не бачили? |
А вона, можливо, в залі, Маня, Маня, Манечка! |