| Приспів:
|
| Що зі мною — не знаю, все мені тільки сниться.
|
| Бути з тобою мрію, як же мені зважитися?
|
| Я приходжу додому надвечір і сідаю біля вікна, я буду довго чекати і буду абсолютно
|
| одна:
|
| Мріяти, дивитися як по вулицях гуляє весна.
|
| Він щовечора під'їжджає на розкішному авто, він живе зовсім недавно і не
|
| знає ніхто
|
| І навіть я не знаю імені його.
|
| Він такий красивий, такий привабливий, задумливий злегка, його зелені очі на світ
|
| дивляться зверхньо,
|
| Його недбала хода така впевнена і так легка.
|
| Він такий красивий, такий привабливий, задумливий злегка, його зелені очі на світ
|
| дивляться зверхньо,
|
| Його недбала хода така впевнена і так легка.
|
| Приспів:
|
| Що зі мною — не знаю, все мені тільки сниться.
|
| Бути з тобою мрію, як же мені зважитися?
|
| Що зі мною — не знаю, все мені тільки сниться.
|
| Бути з тобою мрію, як же мені зважитися?
|
| І лише коли у вікні навпроти гасне рожеве світло, я залишаю своє місце і
|
| рух планет
|
| Підкаже мені на всі мої запитання і на всі сумніви відповідь.
|
| Я знаю точно кожної ночі він приходить у сні до мені, я вірю, тільки до мені
|
| І голос близький до сліз шепоче ім'я моє в тиші.
|
| І я лащу його тіло, я палаю у вогні, я знаю смак його губ — немов вишня у вини,
|
| І ці губи і зелені очі посміхаються мені.
|
| І я лащу його тіло, я палаю у вогні, я знаю смак його губ — немов вишня у вини,
|
| І ці губи і зелені очі посміхаються мені.
|
| Приспів:
|
| Що зі мною — не знаю, все мені тільки сниться.
|
| Бути з тобою мрію, як же мені зважитися?
|
| Що зі мною — не знаю, все мені тільки сниться.
|
| Бути з тобою мрію, як же мені зважитися? |