Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Цветы увяли, виконавця - Александр Дюмин. Пісня з альбому Стужа-Зима, у жанрі ШансонЛейбл звукозапису: United Music Group
Мова пісні: Російська мова
Цветы увяли(оригінал) |
| Опять во сне я вижу городок |
| Понять не смог, забыть тебя не смог |
| Испепелила душу пацана |
| Любовь вселила и сама ушла. |
| Уж отцвели цветы в этом саду |
| Я не забыл, я к ним ещё приду. |
| Приду и сяду у твоих дверей |
| И вспомню я, как ты была моей. |
| Приду и сяду у твоих дверей |
| И вспомню я, как ты была моей. |
| Цветы увяли и сад в печали, |
| Лишь старый тополь хранит любовь. |
| Что было, друг мой, мы растеряли, |
| Ведь жизнь не поле и часто боль. |
| Как мы встречали с тобой рассвет-зарю |
| Как ты шептала: «Я тебя люблю». |
| Как ветки вишен наклонялись к нам, |
| А вишни падали к твоим ногам. |
| Но я не знаю, что с тобой и как. |
| А, может, ты у другого на руках, |
| Как звёздочка скользишь по небесам |
| Как чьи-то губы по твоим устам. |
| Как звёздочка скользишь по небесам |
| Как чьи-то губы по твоим устам. |
| Цветы увяли и сад в печали, |
| Лишь старый тополь хранит любовь. |
| Что было, друг мой, мы растеряли, |
| Ведь жизнь не поле и часто боль. |
| Что было, друг мой, мы растеряли, |
| Ведь жизнь не поле и часто боль. |
| Что было, друг мой, мы растеряли, |
| Ведь жизнь не поле и часто боль. |
| (переклад) |
| Знову уві сні я бачу містечко |
| Зрозуміти не зміг, забути тебе не зміг |
| Спекілила душу пацана |
| Любов вселила і сама пішла. |
| Вже відцвіли квіти в цьому саду |
| Я не забув, я до них ще прийду. |
| Прийду і сяду біля твоїх дверей |
| І пригадаю я, як ти була моєю. |
| Прийду і сяду біля твоїх дверей |
| І пригадаю я, як ти була моєю. |
| Квіти зів'яли і сад у печалі, |
| Лише стара тополя зберігає кохання. |
| Що було, друже мій, ми розгубили, |
| Адже життя не поле і часто біль. |
| Як ми зустрічали з тобою світанку-зорю |
| Як ти шепотіла: «Я тебе люблю». |
| Як гілки вишень нахилялися до нам, |
| А вишні падали до твоїх ніг. |
| Але я не знаю, що з тобою і як. |
| А, може, ти у іншого на руках, |
| Як зірочка ковзаєш по небесах |
| Як чиїсь губи по твоїх вустах. |
| Як зірочка ковзаєш по небесах |
| Як чиїсь губи по твоїх вустах. |
| Квіти зів'яли і сад у печалі, |
| Лише стара тополя зберігає кохання. |
| Що було, друже мій, ми розгубили, |
| Адже життя не поле і часто біль. |
| Що було, друже мій, ми розгубили, |
| Адже життя не поле і часто біль. |
| Що було, друже мій, ми розгубили, |
| Адже життя не поле і часто біль. |