Переклад тексту пісні Зимняя сказка - Каспийский Груз

Зимняя сказка (оригінал)

Узнаю знакомых в фотороботах.
Разговоры только шёпотом.
Мои люди с тёмным опытом.
Если сейчас не воровать, ну, а что потом?
Повезет — на завод примут.
Буду сидеть и курить Приму.
По служебной поднимусь, хватит.
Всё равно задолженности по зарплате.
Я не кончал на диплом.
Я буду делать бабло.
Мы будем брать банкомат прямо тут за углом.
Ждем с кентом, когда привезут наличку.
Я отправлю их на больничный,
А ты деньги в рюкзак запичкай.
У нас тут двадцать джоулей выстрел.
Мы опасны и вооружены.
Нам нужно много и быстро для мамы и для жены.
Мы на спорте одеты.
Нас было двое,
А на них бронежилеты.
У них боевое.
Родилась новая зимняя сказка.
Родилась, оказалось напрасно.
Не сбылась, у ребяток не сбылась мечта.
Полетели хлопья белого снега.
В новостях: «Убито два человека».
Не простят и ребята навестят ребят.
Припев:
Я буду всегда благодарен этим улицам,
Этим дворам за то, что хранят в себе память по нам.
Пусть играет сейчас на гитаре песню про нас детвора.
А я просто еще один парень, кому сверху сказали: «Пора».
Сверху сказали: «Пора».
Сверху сказали: «Пора».
Второй Куплет: Каспийский Груз
Сверху сказали «Пора»,
Звали на небеса.
А я из тех, кто в драках не ссал.
Если делал, то сам.
Судьба-лиса, оказалось, не туда мне завернула путь.
Оказалось, доживем вот еще чуть-чуть.
И поэтому я был готов идти на крайние меры.
Я в сказки не верил, чудо в это я тоже не верил.
Я не был уверен так сильно,
Не был уверен, поверь.
Только вот в чем тут дело?
Таким не откроется дверь.
Но я все же как дрель,
Пытался пробить бетонную стену.
Но все это тщетно.
Я знал, сколько попыток не делал.
Скажи мне, я тот, кто внутри.
Где твой предел, а?
А снег, как художник, закрасит все белым.
И вот я на под аркой.
Я не был подарком.
А в мыслях, то ли от нервов,
То ли, блядь, куртка.
Да что же так жарко?
А я ведь желал так жить по-человечески,
Но эти проблемы, кто наверху,
Возьми, да на плечи мне скинь.
Давит на виски и ствол на прицеле.
Наши донесли явно много денег.
Ты следующий, чтобы зажить,
А я слышу: «Дайте зажим, надо зашить».
Припев:
Я буду всегда благодарен этим улицам,
Этим дворам за то, что хранят в себе память по нам.
Пусть играет сейчас на гитаре песню про нас детвора.
А я просто еще один парень, кому сверху сказали: «Пора».
Сверху сказали: «Пора».
Сверху сказали: «Пора».

(переклад)

Дізнаюся знайомих у фотороботах.
Розмови лише пошепки.
Мої люди з темним досвідом.
Якщо зараз не красти, ну, а що потім?
Пощастить - на завод приймуть.
Сидітиму і куритиму Приму.
По службовій піднімуся, вистачить.
Все одно заборгованості із зарплати.
Я не кінчав на диплом.
Я робитиму бабло.
Ми будемо брати банкомат прямо тут за кутом.
Чекаємо з кентом, коли привезуть готівку.
Я відправлю їх на лікарняний,
А ти гроші в рюкзак запічкаю.
У нас тут двадцять джоулів постріл.
Ми небезпечні і озброєні.
Нам потрібно багато і швидко для мами та для дружини.
Ми на спорті одягнені.
Нас було двоє,
А на них бронежилети.
У них бойове.
Народилася нова зимова казка.
Народилася, виявилося марно.
Не здійснилася, у дітей не здійснилася мрія.
Полетіли пластівці білого снігу.
У новинах: «Вбито дві людини».
Не пробачать і хлопці відвідають хлопців.
Приспів:
Я буду завжди вдячний цим вулицям,
Цим дворам за те, що зберігають у собі пам'ять за нами.
Нехай грає зараз на гітарі пісню про нас дітлахів.
А я просто ще один хлопець, кому зверху сказали: «Пора».
Зверху сказали: "Пора".
Зверху сказали: "Пора".
Другий Куплет: Каспійський Вантаж
Зверху сказали «Пора»,
Звали на небеса.
А я з тих, хто в бійках не ссал.
Якщо робив, то сам.
Доля-лисиця, виявилося, не туди мені завернула шлях.
Виявилося, доживемо ще трохи.
І тому я був готовий йти на крайні заходи.
Я в казки не вірив, диво в це я теж не вірив.
Я не був впевнений так сильно,
Не був упевнений, повір.
Тільки ось у чому тут справа?
Таким не відчиняться двері.
Але я все ж як дриль,
Намагався пробити бетонну стіну.
Але все це марно.
Я знав, скільки спроб не робив.
Скажи мені, я той, хто всередині.
Де твоя межа, га?
А сніг, як художник, зафарбує все білим.
І ось я на під аркою.
Я не був подарунком.
А в думках, то або від нервів,
То, блядь, куртка.
Що таке жарко?
А я адже бажав так жити по-людськи,
Але ці проблеми, хто нагорі,
Візьми, так на плечі мені скинь.
Тисне на скроні і стовбур на прицілі.
Наші донесли багато грошей.
Ти, наступний, щоб зажити,
А я чую: «Дайте затискач, треба зашити».
Приспів:
Я буду завжди вдячний цим вулицям,
Цим дворам за те, що зберігають у собі пам'ять за нами.
Нехай грає зараз на гітарі пісню про нас дітлахів.
А я просто ще один хлопець, кому зверху сказали: «Пора».
Зверху сказали: "Пора".
Зверху сказали: "Пора".