| Як зазирнеться мені сьогодні, як задишиться?
|
| Повітря крутий перед грозою, крутий і в'язок.
|
| Що заспівається мені сьогодні, а що почується?
|
| Птахи віщі співають – та всі з казок.
|
| Птиця Сирін мені радісно скалиться -
|
| Веселіть, зазиває з гнізд,
|
| А навпаки - сумує-сумує,
|
| Травит душу чудовий Алконост.
|
| Немов сім заповітних струн
|
| Задзвеніли в свою чергу -
|
| Це птах Гамаюн
|
| Надію подає!
|
| У синьому небі, дзвіницями проколотом,-
|
| Мідний дзвін, мідний дзвін -
|
| Чи то зрадів, чи то розсердився...
|
| Куполи в Росії криють чистим золотом
|
| Щоб найчастіше Господь помічав.
|
| Я стою, як перед вічною загадкою,
|
| Перед великою і казковою країною -
|
| Перед солоно - та гірко-кисло-солодкою,
|
| Блакитною, джерельною, житньою.
|
| Брудом чавкаючи жирною та іржавою,
|
| В'язнуть коні по стремена,
|
| Але тягнуть мене сонною державою,
|
| Що розкисла, опухла від сну.
|
| Неначе сім багатих місяців
|
| На моєму шляху встає -
|
| То птах Гамаюн
|
| Надію подає!
|
| Душу, збиту втратами та витратами,
|
| Душу, стерту перекатами, -
|
| Якщо до крові клапоть істончав, -
|
| Залатаю золотими я латами -
|
| Щоб найчастіше Господь помічав!
|
| Щоб найчастіше Господь помічав! |